80-річчю вечірньої освіти міста присвячується

22 листопада на базі Білоцерківського закладу загальної середньої освіти ІІ–ІІІ ступенів з інституційною формою навчання №1 відбулися урочистості з нагоди 80-річчя вечірньої освіти міста Біла Церква.

Лада ЗАВІРУХА

Така поважна дата надихнула нас вирушити у своєрідну мандрівку крізь час…
На початку 40-х років ХХ століття в Україні були створені вечірні середні загальноосвітні навчальні заклади для молоді, яка працює. Навчання проводили без відриву від виробництва. Надавали загальноосвітню підготовку в обсязі семирічної і середньої шкіл. А вже у 1958 році такі школи було перейменовано на вечірні (змінні) середні школи робітничої і сільської молоді, у 1971 році – на школи вечірні (змінні) середні загальноосвітні.
Вечірня середня загальноосвітня школа ІІ-III ступенів №1 – одна з найдавніших вечірніх шкіл у Білій Церкві. Вперше заклад відчинив свої двері перед учнями у 1939 році. Школа робітничої молоді спочатку призначалася для здобуття середньої освіти трудівниками заводів, фабрик, які приходили на уроки після роботи.
«У 1940 році в Білій Церкві налічувалося 15 шкіл (навчалося 6840 дітей), працювала вечірня школа (150 чоловік) та школа семирічка для глухонімих дітей. Було 10 дитячих садків (65 дітей), 3 дитбудинки (485 дітей)…». Так вперше зазначалося про існування вечірньої школи в місті в літописі «Розвиток освіти у Білій Церкві: починаючи з ХІХ століття, до наших днів».
У 1941 році, коли розпочалася війна, і директор школи, і вчителі, і учні добровольцями пішли на фронт, багато з них не повернулися… Після визволення міста у 1944 році школа була відроджена і розташувалася у приміщенні денної школи №1. І вже у 1945 році відбувся перший випуск. Атестати про середню освіту одержали 20 випускників. Серед них була і Валентина Севрюк, яка отримала золоту медаль за відмінні успіхи в навчанні.
У 1946 році у нашому місті відкривають ще одну школу робітничої молоді №2 (на базі денної №1). А у 50-х роках з’являються ще три такі школи: №3, 4, 8, які знаходилися при ремісничих училищах.
У 1960-65 роках у Білій Церкві функціонує 8 шкіл робітничої молоді (ШРМ). У ШРМ працювали змінні, вечірні (молодіжні) класи. Діяли предметні гуртки. Організовували вечори відпочинку, новорічні ялинки. Випускали газети. Охочих здобути освіту щороку ставало дедалі більше.
У вересні 1960 року на підставі указу Міністерства шляхів сполучення та наказу начальника Південно-Західної залізниці у приміщенні середньої школи №15 було відкрито 9 класів, з 6-го по 10-й. Всього у школі навчалося 165 учнів. Це робітники заводів №1 Мінтрансбуду, сахспецбуду, залізничного вокзалу, заготзерна та цегельного заводу. 35 учнів першого випуску школи отримали атестати зрілості. А у 1960 році школа була перейменована в середню школу робітничої молоді №5.
У 1964 році вперше були відкриті при виправно-трудовій колонії №35 класи з 3-го по 9-й. З 1 вересня 1966 року школа повністю перейшла в виправно-трудову колонію №35, і з того часу в ній навчаються засуджені. У серпні 1961 року в районі Заріччя на базі школи №13 була створена Білоцерківська вечірня школа №6 як школа робітничої молоді. Першим робочим днем директора і педколективу школи було 15 серпня 1961 року.
Із заводу «Сільмаш», з меблевої і швейної фабрик та інших підприємств міста було набрано до 200 чоловік. Поступово прибували вчителі і негайно включалися в роботу. На початок навчального року було створено 13 класів, у яких навчалося 313 чоловік. Учні були різні за віком: діти, які покинули денну школу, і люди, яким у молоді роки закінчити школу завадила війна, а потім важкі післявоєнні роки, сімейні обставини.
Їх навчали 12 учителів разом з директором Володимиром Синявським. Більшість із них пропрацювали в школі з перших її днів до того часу, поки не пішли на заслужений відпочинок. Творчий розквіт вечірньої освіти припадає на 70-80-ті роки. Перед освітою висунуто гасло «Кожному молодому робітникові – середню освіту».
У цей період школу робітничої молоді №1 очолює Анатолій Дядюк. Саме тут запроваджують нові форми навчання: заочна школа, школа повного одного дня, змінні класи, класи з консультпунктами на підприємствах міста. Таких пунктів було 19, при всіх підприємствах міста. Колектив школи посів 1 місце у змаганні «За кращий навчальний заклад міста». У 80-90 роках реорганізовано вечірні школи №2, 3, 4 шляхом приєднання до вечірньої школи №1.
У 1989 році вечірня середня школа №1 отримує власне приміщення. У 1993 році після приєднання до ВСШ №1 третьої вечірньої школи директором вечірньої школи №1 стає Алла Тимахович (до цього часу вона очолювала ВСШ №3). У листопаді 1992 року вечірня школа №6 перейшла у приміщення школи №15. Кількість учнів різко зменшувалася через віддалення училища №12 від школи і погіршення транспортного сполучення.
У 2000 році в Білій Церкві функціонує лише 3 вечірні (змінні) загальноосвітні школи: №1, 5, 6. Директором вечірньої школи №1 був Борис Грушник, молодий, амбіційний керівник, який вдихнув нове життя у розвиток школи у 2000-2006 роках. Вечірня школа №5 знаходилася на базі виправно-трудової колонії №35 – її очолював Віктор Ковтун. Вечірня школа №6 – з 2000 по 2008 роки роботу школи очолювала молода, енергійна, ініціативна жінка, педагог за освітою і покликанням Галина Склярова.
З 1 вересня 2009 року відбулася реорганізація вечірньої (змінної) ЗОШ №1 шляхом приєднання до вечірньої (змінної) загальноосвітньої школи №6. До штату влився новий колектив професійних педагогів на чолі з молодою адміністрацією – директором школи Катериною Панкошею.
Нині активно оновлюється матеріально-технічна база школи, інтенсивно впроваджують інноваційні технології, на належному рівні ведеться науково-дослідна та виховна робота. Колектив працює творчо та з ентузіазмом, навчаючи 215 учнів, серед них є ті, хто працює, діти, які потрапили у складні життєві обставини, молодь, яка має сім’ї та виховує дітей. Усі випускники отримують документи загального державного зразка – свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти (після закінчення 12 класів) або базової загальної середньої освіти (після закінчення 9 класів).
Про діяльність навчального закладу в першу чергу судять за його випускниками. За 80 років школа може пишатися тим, що із її стін вийшли люди, яких знають не лише в нашому місті, а й за кордоном. Серед них Іван Соломаха – колишній начальник «Водоканалу», Василь Молоцький – заслужений будівельник, Володимир Чернишенко – голова правління ВАТ «Комбінат «Тепличний», Герой України. Від вечірньої школи до космічних просторів пролягли шляхи льотчика-космонавта, двічі героя Радянського Союзу Павла Поповича.
«Золотим фондом» школи є Дмитро Губрій – випускник 1966 року, який працював директором готелю «Київ», Віктор Ковтун – випускник 1964 року, який очолював вечірню школу №5, Олексій Веред – випускник 1969 року, який був заступником директора ШРМ №2 та працював директором СЗОШ №1.