Бездіяльність влади може призвести до знищення синагоги

2 вересня офіційно стартував новий навчальний рік. Розпочався він і для студентів технолого-економічного коледжу БНАУ, проте питання із «ремонтом» будівлі великої хоральної синагоги досі не вирішено, а центральний вхід закриває оголошення: «Вхід через 4-й корпус». «Тиждень» намагався з’ясувати, який стан справ наразі.
Лада ЗАВІРУХА
Донедавна про те, що технолого-економічний коледж БНАУ знаходиться у приміщенні культової споруди, а саме великої хоральної синагоги, знало не дуже багато білоцерківців. Хіба що не так давно з’явився поблизу стенд з інформацією про будівлю… Проте нині, після того, як пам’ятку архітектури намагалися чи то ремонтувати, чи то реставрувати, чи то утепляти, при цьому, як засвідчило багато спеціалістів, вкрай нефахово, про синагогу заговорили усі… адже відповідей, як завжди, виявилося набагато менше, аніж запитань.
Події, які розгорталися в місті близько місяця тому
По-перше, після того, як синагогу оточили ліси і розпочалася «будівельна лихоманка», з’явилася маса запитань щодо тендера на виконання робіт. Обізнані спеціалісти запитували, навіщо під час чергового ремонту бюджетним коштом збивати оздоблення фасаду синагоги, адже це пам’ятка архітектури (і відповідний лист від Міністерства культури в наявності)?
(фото)
Як зазначив на своїй сторінці юрист, експерт в сфері антикорупційної політики Олександр Лємєнов, історики вже охрестили цей «ремонт» «історичним злочином».
«Між тим, на цьому сюжет не закінчується. Цей «ремонт» на замовлення Білоцерківського аграрного університету і особисто його ректора Анатолія Даниленка виконується місцевою компанією «БудМакс», на яку просто віддають підряди. А коли віддати без тендеру не можна (сума більше 1,5 млн грн), то режисують фейкові торги», – зазначив Олександр Лємєнов на своїй сторінці у Фейсбук.
По-друге, щодо «ремонту» – з самого початку всю процедуру підготовки проєктної документації не дотримали, тому що про реставрацію пам’ятки архітектури, як це мало бути, не йшлося. А тому це ніщо інше, ніж банальне «освоєння коштів». Адже, за словами фахівців, під час реставрації пам’ятки архітектури виконавці робіт повинні були отримати дозвіл на початок робіт від Міністерства культури, а проєкт – розглянути відділ культури. Крім того, перед початком робіт потрібно зробити акт обстеження будівлі, її поточного технічного стану, акт визначення рівня складності робіт, акт втрат пам’ятки архітектури – і це лише незначна частина документації, на розроблення якої був би витрачений не один день роботи та маса зусиль спеціалістів – комплексне наукове дослідження перед розробленням проєктної документації на реставрацію. Більше того, оскільки декор з фасаду почали збивати, повинен був сформований дефектний акт, в якому цей декор визнавався б аварійним, інакше чіпати елементи фасаду історичної спадщини не можна. Проте нічого із перерахованого (а це ще й неповний перелік необхідної підготовчої роботи) зроблено не було, натомість утеплення кустарно ліпили просто на облізлі стіни будівлі та грибок.
За словами архітектора і містобудівника Олега Сафонова, і фарба, яка облазить зі стін, і стан штукатурки (яка, якщо користуватися професійним сленгом, бухтить) свідчать про те, що кладка просто переповнена вологою, яка шукає виходу. А її зверху укладають матеріалом, який не дає стінам «дихати», а отже волога, не знайшовши виходу, опиниться всередині будівлі, тоді грибок буде в класних кімнатах, а це вирок для дітей.
І це ще не найстрашніше, спершу кладку руйнувала волога, потім додалися «утеплювачі», які кріпили утеплення за допомогою дюбелів, що також негативно впливає на властивість стін тримати навантаження. Тим більше, наскільки вони міцні наразі, ніхто не знає, тому що відповідних досліджень теж не провели.
По-третє, у проєктної та підрядної організацій повинні бути сертифікати для робіт на пам’ятках архітектури. А їх не було і, за свідченням активістів, працівники говорили, що працюють неофіційно.
По-четверте, така ситуація із будівлею ймовірно свідчить про те, що її ремонт систематично проводили нефахово, от і отримали вологі стіни, кладку, яка руйнується, і штукатурку, яка просто відвалюється величезними шматками.
Що маємо на початок нового навчального року?
По-перше, в наявності оголошення, про яке уже йшлося, «Вхід через 4-й корпус», а ще відсутність охоронної таблички, яку досі не повернули на місце.
По-друге, станом на сьогодні триває досудове слідство за статтею 298 Кримінального Кодексу України, також очікується перевірка від уповноважених органів Міністерства культури.
Наразі основна проблема, вважають активісти, домогтися, щоб ті кошти, які виділили на «ремонт», насправді були використані на поліпшення стану будівлі, адже зроблене «утеплення» лише прискорює існуючі деструктивні процеси, і тут час – зовсім не на користь будівлі. І знову ж таки, ремонтними роботами повинні займатися фахівці!
А поки що синагога – своєрідна бомба уповільненої дії, адже і студенти, і педагоги щодня наражаються на небезпеку, і зовсім не зрозуміло, як у будівлі допустили початок навчального року? Залишається сподіватися, що насправді все буде добре, а поки у цій справі ставити крапку зарано.

Олег Сафонов, архітектор
При системі охорони пам’яток архітектури, яка існує наразі, а вона дуже і дуже недосконала, а в дечому навіть недолуга, дотримуватися усіх необхідних процедурних моментів – часто значить приректи будівлю, яка є пам’яткою архітектури, на довге вмирання, адже часто є потреба саме в оперативному втручанні. Але, наголошу, воно повинно бути суто фаховим, тому що і тут, як у медицині, дуже важливо дотримуватися принципу «не нашкодь».
Нині, наскільки я можу судити, просто необхідно зробити експертизу фізичного стану будівлі та оперативно її реставрувати, а не відмити кошти на черговому утепленні того, що такої процедури навіть не потребує.
А ще однією нашою проблемою є те, що у нас дуже мало фахівців реставраційної справи, яка наразі перебуває на межі повного знищення, адже підготовка майбутніх спеціалістів останніми роками призупинена. До речі, на сайті Президента України була петиція про відродження спеціальності 195 – реставрація нерухомого культурного придбання, проте вона не набрала необхідної кількості підписів. А це значить, що проблема є і залишатиметься надалі, а це погана новина для пам’яток архітектури…