Білоцерківська «екстренка» продовжує боротьбу

Впродовж останніх місяців працівники екстреної служби намагаються довести – працювати в умовах штучного скорочення бригад, відсутності доплат за роботу з хворими на COVID-19, та й взагалі адекватної заробітної плати, нестачі засобів індивідуального захисту та елементарних ліків – це справжній злочин проти медиків та їхніх пацієнтів.

Як і в останні роки, на піку боротьби разом із працівниками «екстренки» був Микола Бабенко. «Тиждень» попросив народного депутата розповісти про чергове протистояння «влада – медична громада», його причини та наслідки.

Лада ЗАВІРУХА

23 липня відбувся черговий раунд боротьби за Білоцерківську станцію екстреної медичної допомоги – вчергове у владних кабінетах, тепер Фонду комунального майна Київської обласної ради. Зустріч, запланована в форматі круглого столу, що передбачала перемовини та обговорення умов нової колективної угоди, перетворилася на протистояння, коли, перефразовуючи відомий вислів, верхи не хочуть змін, а низи не можуть працювати в ситуаціях, іноді доведених до абсурду.

За словами народного депутата Миколи Бабенка, для посилення переговорних позицій, йому вдалося залучити керівництво Федерації профспілок України, членів Комітету соціальної політики Верховної Ради, керівника громадської ради при Мінсоцполітики.

– Миколо Вікторовичу, розкажіть, будь ласка, що стало каменем спотикання цього разу?

– Гаразд, проте для початку зауважу – це не перший і, на жаль, не останній раунд боротьби за існування медичної галузі в Білій Церкві як такої.

Нагадаю, два роки тому білоцерківська влада хотіла просто таки знищити міську лікарню №1. Нам довелося тоді буквально відбивати медичний заклад від жадібних рук керівництва міста і депутатів.

Пізніше у такій же спосіб ми боролися за існування відділення невідкладної медичної допомоги. Сьогодні настала черга «екстренки», але тепер доводиться боротися з обласними чиновниками.

– І тут є певні досягнення, чи не так?

– Абсолютно правильно. Нагадаю, навесні ми протистояли рішенню чиновників про скорочення бригад екстреної допомоги. За словами медиків, був час, коли на лінію виїжджало 8-9 бригад, а за нормативом передбачені 33. Це тому, що Білоцерківська станція екстреної медичної допомоги обслуговує так званий північний кущ Київщини (Тетіївський, Сквирський, Володарський, Узинський, Ставищанський райони).

У цій ситуації мені, спільно з колективом «екстренки» вдалося порушити питання на загальнонаціональному рівні. Усі пам’ятають приїзд прем’єр-міністра і міністра охорони здоров’я в Білу Церкву. У підсумку проблему зі скороченням бригад вдалося вирішити. Проте залишилася низка інших проблем, які потребують екстреного втручання.

– Які саме, назвіть, будь ласка.

– Насамперед, відсутність елементарних медикаментів. Голова незалежної профспілки БСЕМД Віктор Євтушенко розповів мені, що два тижні тому втратили хворого, тому що не було ампули глюкози. І це при тому, що обласні чиновники, які керують БСЕМД, призначають собі заробітні плати та премії у розмірі 20-30 тис. грн, а фельдшери-початківці отримують мінімалку.

Більше того, щоб додатково красти на екстреній допомозі, чиновники уклали договори на обслуговування та ремонт автомобілів з київськими фірмами. І тепер, щоб замінити колесо, машина їде з Білої Церкви в Київ! Це абсурд!

– Чи обговорювали під час зустрічі питання поліпшення умов роботи працівників «екстренки»?

– Так, це окреме, дуже вагоме питання. У вигляді першого кроку ми, спільно з профспілками, хочемо зобов’язати владу щомісяця виплачувати медикам додаткові гроші на соціально-культурні заходи та оздоровлення. Як розпоряджатися ними – вирішуватиме винятково трудовий колектив. Ми зробимо це через укладення трудової угоди між колективом БСЕМД з одного боку та Київською обласною радою з іншого. І чиновники щосили опиралися цьому.

– Миколо Вікторовичу, чого вдалося досягти під час зустрічі 23 липня?

– На жаль, обласна влада не хоче йти на домовленості. Спочатку намагалися звільнити приміщення від тих людей, яких я запросив на допомогу, мотивуючи карантинними вимогами. Нам вдалося довести, що це люди, які братимуть участь у перемовинах.

Наш подальший крок – проведення конференції медиків Білої Церкви, щоб ми визначилися та домагалися від влади підвищення заробітної плати для працівників БСЕМД.

Гроші для цього є на рахунках Київської обласної ради, яка може дофінансовувати «екстренку». Аргументи чиновників щодо відсутності коштів, на мою думку, були лукавими – не може керівник комунального закладу отримувати 30 тис. грн, а фельдшери – по 3 тис. Хай скорочує собі премії!

Наразі чиновники не хочуть йти на поступки, але я переконаний в тому, що разом із медиками ми в черговий раз отримаємо перемогу.

– Чому, на вашу думку, вирішення проблем БСЕМД відбувається з такими складнощами, чи є об’єктивні причини?

– Швидше, суб’єктивні. Впевнений, за всіма проблемами екстреної медичної допомоги в Білій Церкві, зокрема за скороченням бригад і відсутністю медикаментів, стоять депутати обласної ради, які були обрані саме від Білої Церкви. Це люди, які вже безліч разів змінювали партії. І сьогодні, напередодні місцевих виборів, поміняють їх знову.

Звичайно, я назву їхні прізвища. Проте лише після того, як вони вчергове змінять партію, щоб знову потрапити у владу та й надалі продовжити грабувати білоцерківців.

Впевнений, люди нарешті повинні усвідомити – коли вони голосують на місцевих виборах, мають особисто знати кандидатів, за яких голосують. У нас, на жаль, виборці йдуть голосувати за загальноукраїнські політичні партії, які вони бачать по телевізору. Так, прийшовши на виборчу дільницю, люди думають, що голосують за Порошенка чи Бойка, а насправді обирають кандидатів, які купили собі місця в списках загальноукраїнських партій, іноді перекочувавши з однієї в іншу. Купили для того, щоб продовжити грабувати!


Віктор Євтушенко, голова незалежної профспілки БСЕМД

Нещодавно наші законні вимоги були почуті високопосадовцями, за що я дуже вдячний народному депутату Миколі Бабенку, і на станцію для екстреного виправлення ситуації завітали прем’єр-міністр, міністр охорони здоров’я та голова КОДА. Вони вказали на помилки в управлінні БСЕМД, яких припустилося обласне керівництво. Врешті, адміністрація була вимушена піти на деякі поступки колективу…

А потім знову з’явилися перебої з вкрай необхідними медикаментами! На скільки це актуально, судіть самі!

12 липня через відсутність у бригади ЕМД ампули глюкози, не було можливості надати елементарну медичну допомогу, що призвело до смерті хворої на цукровий діабет! Медикам доводилося просити чоловіка хворої, аби той бігав по аптеках і вишукував необхідну ампулу!

І таких випадків чимало, але вони цинічно приховуються керівниками КНП. А коли про це було привселюдно згадано, то вони вдавали вигляд, що вперше почули про смерть пацієнтки через відсутність ліків! Якщо це не цинізм вищого ґатунку, то щонайменше повинно кваліфікуватися не інакше, як умисний злочин з боку керівництва!

Вже стало звичним чути від управлінців скиглення про мізерне фінансування від НСЗУ. І в цей же час вони знаходять кошти на непрозорі ремонти карет швидкої допомоги. Важко уявити, кому могло спасти на думку посилати карету ЕМД з Білої Церкви в м. Київ (Жуляни), лише для того, аби заклеїти пробите колесо! Так 16 липня бригада ЕМД, проїхавши 250 км, потрапила на якусь приватну СТО, котра якимсь чином стала переможницею тендеру з ремонту авто. Врешті на місці такий ремонт обійшовся б у 100 грн! Ну, не абсурд?

Достеменно відомо, що не лише на нашій станції, а й на багатьох інших в області, водії за свій рахунок і мізерні зарплати вимушені купувати запчастини, аби не залишитися без робочого місця!

Є й інші порушення, які допускає генеральна директорка КНП КОР «КОЦЕМД та МК» пані Шарко, належну правову оцінку її діям повинна дати генеральний прокурор Ірина Венедіктова. А остаточну крапку в цьому питанні поставить суд, куди ми обов’язково звернемося, бо з обласним керівництвом домовитися неможливо, це «врємєнщікі», які думають лише про гроші.