Денис Богуш: «На жаль, українці не користуються своїм правом на владу під час виборів»

До чергових місцевих виборів залишилося трохи менше, ніж місяць. Сьогодні ця тема найбільш обговорювана та одночасно найменш зрозуміла з огляду на особливості нинішнього голосування. То якими ж будуть вибори у Білій Церкві, які політичні сили мають більше шансів, чи вдасться регіональним проєктам подолати 5-відсотковий прохідний бар’єр?

Про це та багато іншого «Тиждень» спілкувався з політичним експертом Денисом Богушем.

Лада ЗАВІРУХА

– За інформацією ЦВК, 194 партії планують взяти участь у місцевих виборах 2020 року. Чому, на вашу думку, в Україні так багато політичних партій, свідченням чого це є? Адже, якщо порівнювати нашу країну з іншими, то в багатьох кількість партій можна порахувати на пальцях однієї руки.

– На офіційному сайті Міністерства юстиції України зазначено, що зареєстровано набагато більше партій – близько 370. І всі вони мають право і навіть зобов’язані балотуватися на виборах, щоб Національне агентство з питань запобігання корупції не анулювало їхні ліцензії. Тому я дуже дивуюся, чому йдеться лише про 194. Інше запитання: чому так багато? Усе просто: в Україні поки що не дуже зріла демократія, тому кожен більш-менш значимий політик прагне створити свою партію, окресливши таким чином власну сферу впливу. Більше того, серед зареєстрованих партій досить багато регіональних проєктів (як скажімо, партія «Біла Церква Разом»), і звичайно вони наберуть певну кількість голосів на місцях. Щодо загальнодержавних, то тут багато залежатиме від того, ким будуть представлені ці партії на місцях. От, наприклад, партія «Біла Церква Разом», зрозуміло, не має загальнонаціонального рейтингу, але, я впевнений, що вона буде серед лідерів виборчих перегонів. А «За майбутнє», скажімо, партія високого рейтингу в місті не має, проте набере достатньо голосів, тому що їх підтягне чинний мер, який балотується від цієї політичної сили.

– Мені зустрічалася експертна думка, що мовляв, виборці голосуватимуть цього разу значно менше за загальнонаціональні партії, тому що розчаровані… Можете прокоментувати?

– Я не поділяю цієї думки. Тут знову ж таки все залежатиме від того, наскільки сильними є місцеві осередки партії, якими кандидатами представлені, чи є вони авторитетними для людей. Тобто, повторюся, все залежатиме від того, які прізвища будуть зазначені в списках партій – і регіональних, і загальноукраїнських. І навіть більше, відомість потужної загальнонаціональної партії допомагає місцевим лідерам – додає відсоток, однозначно. Маловідомі партії виїжджають на рейтингу лідера місцевого осередку.

– А як ставитеся до розмов про те, що місцеві вибори скасують з огляду на епідемію коронавірусу? Може так відбутися, на вашу думку?

– Ні, не може. Більше того, ЦВК зробила роз’яснення: якщо один із членів виборчої комісії (територіальної чи дільничної) захворіє на коронавірус, а в інших немає симптомів – вони продовжують працювати. Плюс, до хворих на коронавірус прийдуть члени комісії зі скринькою, щоб вони могли таки проголосувати. Тобто вибори відбудуться в будь-якому випадку, адже для нинішньої влади це питання досить критичне. Вибори для «зелених» у жовтні ще означають наявність хоч невеличких фракцій у місцевих радах, уже в листопаді – вони можуть не розраховувати навіть на це. Уже сьогодні зрозуміло, що у них не буде міських голів обласних центрів. «Зелені» можуть просто втратити владу на місцях, а тому, враховуючи процеси децентралізації, місцева влада зрозуміє, що центральна – не указ, а це зі свого боку може призвести до створення апарату суверенітетів. А це вже дуже небезпечна тема…

– Денисе Олександровичу, поясніть, будь ласка.

– Наразі країна рухається за тим сценарієм, який прописаний у серіалі «Слуга народу», коли керівництво на місцях не рахується з рішеннями центральної влади, тому що вирішувати будь-які проблеми, навіть стратегічні, йому доводиться самотужки. Це під силу нинішнім ОТГ, особливо багатим. Вони всі питання, на які виділялися субвенції із держбюджету, а це медицина, освіта, безпека, соціально-економічний розвиток, здатні закрити самостійно, із власного бюджету. Тому, відповідно, ставлення до центральної влади буде, м’яко кажучи, дуже прохолодним.

– Будемо сподіватися, що нам вдасться уникнути найгіршого сценарію… Повертаючись до нашої теми, уже стало традицією напередодні чи не кожних виборів, що деякі політики кочують із партії в партію, аби була прохідною. Як ви оцінюєте таке явище?

– Воно однозначно негативне для суспільства. Нам, а головне – нашим дітям, майбутнім виборцям, політики демонструють свій цинізм і небажання займатися політичною спадкоємністю. Це однозначно погано, особливо для дітей, які вважають потім, що ця практика може бути поширена на всі сфери життя. Це жахливо та неправильно… Але, на жаль, це явище притаманне всій Україні, та й Білій Церкві. Наприклад, чинний міський голова балотувався від партії «Об’єднання «Самопоміч», потім підтримував на президентських виборах Петра Порошенка та «Європейську Солідарність», а тепер кандидат від «За майбутнє». Ці правила гри приймають і наші діти. Отже, Україна з точки зору правової держави під величезним знаком запитання. Наведу приклад, в Америці люди під час виборів «платять гроші» за свій голос, тому що вони самі купують предмети з логотипами партії (значок, кепку, футболку тощо), за яку голосують. А у нас виборці чекають, яка політична сила «обдарує» їх найбільше – і не факт, що за неї голосують. Ми ставимося до країни як утриманці, а не свідомі громадяни, які вважають, що керують державою за допомогою виборів. Допоки це триватиме – змін на краще не відбудеться.

– Чому так?

– Тому що, на жаль, українці не користуються своїм правом на владу під час виборів. От і виходить, як у прислів’ї «Чому бідні, бо дурні. Чому дурні, бо бідні».

– Скільки, на вашу думку, потрібно часу, щоб ситуація змінилася?

– Я думаю, 20 років. За умови, що влада буде робити все можливе для розвитку громадянського суспільства.

– І на завершення нашої розмови. Якою, на вашу думку, буде розстановка сил на виборах у Білій Церкві? І чи буде високою явка виборців?

– Думаю, буде два сильних кандидати на посаду міського голови, а також ймовірно, і вірогідність цього дуже висока, зміниться влада. У міську раду ввійдуть рейтингові особистості та політичні сили (близько 4-5). І подібна історія буде в усіх українських містах. Обов’язково в радах опиниться хоча б один регіональний проєкт і один маловідомий, від якого у списках будуть йти відомі містянам люди. Повторюся, в жодному обласному центрі не буде великої фракції «зелених» і жодного мера від цієї політичної сили. Ці вибори – втрата Зеленським влади на місцях. Щодо явки виборців, то вона коливатиметься на рівні близько 40%. По-перше, все таки люди бояться коронавірусу, по-друге, багато хто не знає, що вибори взагалі будуть, по-третє, ті, хто знають, не розуміють поки що, як голосувати. ЦВК намагається давати роз’яснення, але поки що це складна історія, коли виборцям на дільницях доведеться ледве не вирішувати рівняння з двома невідомими. Отже, із впевненістю можна сказати, що це будуть дуже непрості вибори.