Медове свято

19 серпня професійне свято з 1997 року відзначають бджолярі.  Цей день припадає на святкування Яблучного Спасу, коли в церквах освячують яблука та мед. У 2017 році Україна входила до трійки найбільших світових експортерів меду, поступаючись лише Китаю та Аргентині. Проте у 2018 році втратила позиції. Газета «Тиждень» поспілкувалася з білоцерківськими пасічниками про те, як вони потрапили в професію та чи складно бути бджолярем.
                                                                                                                                                                                          Людмила Полях
                                                                                       Історія меду

Бджоли почали виробляти мед близько 3 мільйонів років тому. Таке припущення було зроблено вченими завдяки датуванню однієї знайденої скам’янілої соті. Люди стали вживати його близько 15 000 років тому. Таку гіпотезу висунули, коли в Валенсії (Іспанія) були виявлені стародавні печерні малюнки, на яких була зображена людська фігура, що збирає мед з вулика. Перші свідчення про мед, котрий застосовується для медичних цілей, датується часом стародавньої Месопотамії. На території Київської Русі пасіку тримали спершу в дуплявих вуликах – бортах. В Україні найбільше славились бортництвом Чернігівщина, Полтавщина і Катеринославщина (тепер Дніпропетровська обл.)

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
                                                                               Які бувають види меду
Мед – густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів. За походженням розрізняють квітковий (нектарний) і падевий мед.

Квітковий мед бджоли виробляють з нектару квіток багатьох видів рослин. У разі збирання краплинок з кількох рівних медоносів, що одночасно цвітуть поблизу пасіки, мед буде поліфлорним. Коли у вулик надходить нектар майже з однієї медоносної рослини, його називають монофлорним. В Україні поширені сорти меду з гречки, липи, соняшника, еспарцету, конюшини, буркуну, білої акації, ріпака та інших рослин.

Кристалізований і некристалізований мед за своєю природою і складом не різниться. Чим більше глюкози, тим швидше відбувається кристалізація меду. Мед з білої акації, в якому майже у 2 рази більше фруктози, залишається рідким дуже довго.
                                                                          Україна вже не лідер з експорту меду

Впродовж 2017 року Україна експортувала меду за кордон на 133,7 млн дол. та увійшла у трійку найбільших постачальників меду, захопивши у загальному обсязі 10% світового експорту. Основними виробниками меду є Вінницька, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Житомирська, Миколаївська, Полтавська та Кіровоградська області. Вони виробляють 70% українського меду, який експортується у 35 країн світу. Найбільшими покупцями є країни ЄС та США.

У 2018 експорт продукції українських пасічників знизився на 27% і становив 49,9 тис. тонн. Впродовж січня-квітня 2019 року Україна збільшила експорт солодкого продукту: на 35,8% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.

                                                                                     Аграрії проти бджолярів

Однією з причин зниження експорту продукції стало масове вимирання бджіл, яке відбувається через те, що аграрії використовують неякісні хімікати для обробки полів та не попереджають про час виходу в поле пасічників. Українські бджолярі втратили 120 млн грн прибутку через загибель близько 40 тис. бджолиних сімей в результаті отруєння пестицидами. Про це заявила Тетяна Сушко, виконавчий директор Спілки пасічників України.

 

Микола Мельник, пасічник

Займаюся бджолами вже 40 років. Мій дід мав пасіку. А дружина 13 в роду, яка займається цією справою. Ми з нею свого часу навіть ходили на спеціальні курси, писали контрольні. Мені присвоїли звання майстер-бджоляр, а дружині – бджоляр. Запрошували в радянські часи навіть в Кенію поїхати, навчати місцеве населення цій справі. Окрім меду, воску, прополісу, стільників, продаю ще настоянку бджолиної молі, маточне молочко, медовий бальзам, медовуху тощо. Хочу дати пораду: медовуха повинна бути не більше 16-17 градусів, не обпікати, а приємно гріти в грудях та давати післясмак. А якщо ви скуштували медовухи і вам перехоплює дух, ліпше такий продукт не купуйте. Медовуха, як вино, має вигратися, на її приготування йдуть місяці. Їжджу з власною продукцією на виставки в Київ, які проходять в Інституті бджільництва ім. П.І. Прокоповича, «Експоцентрі України», на Контрактовій площі. Звісно, беру участь у ярмарку на День міста в Білій Церкві. Постійно продаю мед на Критому ринку.

Борис Аргат, пасічник
Я родом з с. Матюші, там в мене батьківська хата і там у зимовий період знаходиться пасіка. У сезон виїжджаю з вуликами на різні місця. Часто їжджу під Канів. Збираю липовий, акацієвий, гречаний, квітковий та інші сорти меду. Окрім меду пропоную медові стільники, віск, прополіс, настоянки прополісу, молі, медовий бальзам. Постійно продаю мед на Критому ринку.
З 10 років привчений до цієї справи. Ніде спеціально не вчився. Батько навчив і сам читав багато літератури. Отак майже 50 років присвятив себе цій праці. Допомагає дружина, у її батька теж є невелика пасіка. Також зять приєднався до нашої справи. Коли працював водієм, то не мав багато часу. Тоді в мене було 18 вуликів. А тепер маю пасіку з 80 вуликів. Праця ця важка, адже треба вантажити вулики, перекачувати мед тощо. Проте й приємна, чого вартий лише аромат на пасіці!


Петро Вергелес, голова Білоцерківського районного товариства бджолярів
Наша організація нараховує 80 осіб, а  загалом по Білоцерківському району майже 500 пасічників. Ми впродовж року проводимо ярмарки з продажу продукції, а на День міста – фестиваль меду, до якого ретельно готуємося. Кожен пасічник намагається прикрасити свою ятку вишитими рушниками, якимись раритетними вуликами, знаряддями праці тощо. Лідерами цього руху є Костянтин Лабага, Дмитро Чуприна, Руслан Гальчинський, Леонід Веред, Андрій Кот тощо. У 2018 році на Покрову зробили ярмарок, де варили куліш та чай і всіх пригощали безкоштовно. До річниці створення Православної церкви України готуємо метрову свічку, яку подаруємо місцевим священникам. Багато років займаємося благодійністю, щороку півтонни меду віддаємо дітям-сиротам, інвалідам, багатодітним, учасникам АТО, чорнобильцям. Наша спілка стала засновницею Всеукраїнської громадської спілки «Пасічники України проти пестицидів». Наша мета достукатися до органів влади та аграріїв, бо нинішній агресивний обробіток полів не лише вбиває бджоли, але вже й людей труїть.