Народному аматорському драматичному театру – 45!

 

                                                                                                                                                                               

   У Білоцерківському національному аграрному університеті вже багато років поспіль плідно функціонує Народний аматорський драматичний театр. Колектив був заснований у 1974 році, а значить, 2019 рік є для нього знаковим – відлічує 45 років творчого життя.

                                                                                                                                                                               Лада ЗАВІРУХА

 

Аматорський драматичний театр був заснований у БНАУ (тоді – Білоцерківський сільськогосподарський інститут) режисером театру ім. Саксаганського, з 1981 року він отримав високе звання «Народного». За словами нинішнього керівника Народного аматорського драматичного театру професора Василя Лясоти, творча співпраця із театром триває досі: це і допомога професійних режисерів у постановці студентських вистав, і оренда костюмів і реквізиту. Більше того, громадське творче об’єднання «Рось-фільм», керівником якого також є Василь Лясота, зробило низку фільмів за участю акторів-саксаганців. В усі роки основним дійовим стрижнем театру були саме студенти вишу.

– З 1980 року, будучи студентом факультету ветеринарної медицини, у вільний від основних занять час, я сам відвідував додаткові заняття на тодішньому факультеті культури і мистецтв, а саме його театральному відділенні. Пройшов також навчання в театральній студії театру ім. Франка, – розповідає Василь Лясота і додає, що у шкільні роки завжди брав участь в усіх творчих заходах, які проводилися у школі та сільському клубі. – Саме з тих часів сцену не полишаю – комбіную викладацьку роботу і сценічну діяльність, – зауважує професор.

Тривалий час керівником аматорського драматичного театру працювала Катерина Ілліч. Тоді на інститутській сцені було поставлено низку вистав найвищого ґатунку: «Фараони» (Олексій Коломієць), «Трибунал» (Андрій Макайонок), «З коханими не розлучайтесь» (Катерина Васильєва), «Замулені джерела» (Мар’ян Крушельницький, друга вистава була записана Укртелебаченням) та чимало сценок, скетчів, пародій тощо.

І сьогодні студенти усіх факультетів університету залюбки навчаються театральному мистецтву.

– Нині працюємо над новою виставою «За двома зайцями», у студентському театрі задіяно більше 20 осіб, кістяк складають 12 акторів-аматорів. Хоча є студентка, яка закінчила театральну студію у Херсонському академічному обласному театрі, її роботи важко назвати аматорськими – справжній професіонал. Тут і постановка голосу, і дикція відповідна – вона мій перший помічник, – ділиться нинішній керівник театру. – А взагалі у нас усе досить демократично: що студенти обирають, те і ставимо, тим більше, що сьогодні знайшлися колоритні виконавці головних персонажів, – відповідає Василь Лясота на запитання, а хто нині відповідальний за репертуарну політику.

А загалом з 2004 року студентами було поставлено низку вистав передусім українських драматургів на кшталт: «Доки сонце зійде роса очі виїсть» (Мар’ян Крушельницький), «Продається динозавр» (Анатолій Крим), «Продавали батька в прийми», «Останні гречкосії» (Володимир Канівець), «Дисертація» (Євген Дудар), «Кайдашева сім’я» (Іван Нечуй-Левицький) та багато інших.

Така творча діяльність не залишається поза увагою, тому за творчу роботу в царині аматорського театрального мистецтва Василь Лясота як керівник і виконавець у 1996 році став лауреатом міської молодіжної літературно-мистецької премії.

– От і сьогодні творчий процес триває. Готуємося до прем’єри, її зазвичай приурочуємо до Міжнародного дня театру, а потім повторно демонструємо для студентів-першокурсників, щоб познайомити їх із таким творчим видом діяльності у позанавчальний час, – продовжує розповідь Василь Лясота. – Після цього до нас приходить дуже багато новачків, які заявляють про бажання грати у театрі, проте потім частина відсіюється, тому що це досить складний вид мистецтва, от і залишаються лише творчі особистості, віддані цій справі, які отримують від неї задоволення. Насправді, це одиниці, з кожного факультету по 2-3 особи.

Проте охочі все ж є, тому що мені, як керівнику, який пройшов виховання сценою та знімальним майданчиком, зрозумілі прагнення студентської молоді до саморозвитку та досконалості. Маючи театральний та телевізійний досвід, такі студенти-актори стверджують таке.

Роман Гіджак (студент IV курсу біотехнологічного факультету): «Заняття у Народному аматорському драматичному театрі – це не просто дозвілля чи проведення часу, це культурне, моральне та естетичне збагачення. Мій досвід занять у театрі вже близько чотирьох років і це вже досвід колосальний, зважте самі – актор драми, читець поезій і прози, актор телекіно (два телевізійні проекти обласного рівня)».

Юрій Мазур (студент III курсу біотехнологічного факультету): «Стаж роботи, так я не перебільшую, саме роботи у театральному колективі сягає близько трьох років. Придбав незабутній досвід акторської майстерності в жанрі театру та телекіно. Зникла так звана «боязнь» виступів перед значною аудиторією. Вільно себе почуваю в будь-яких обставинах. А ще – це дружнє спілкування у молодіжному середовищі. Готовність об’єднувати у подальшому працю як за основним фахом, так і на культурно-мистецькій ниві».

До речі, підтримує Василь Лясота, лише на його пам’яті три випускники, які продовжують займатися театральним мистецтвом і працюють за основною спеціальністю.

– Це Сергій Паламарчук, за фахом ветеринарний лікар. Він займався три роки у Народному театрі, зараз живе і працює за кордоном, у Португалії. Окрім основної роботи має ще одну, яка пов’язана із мистецтвом – реалізує навики, які отримав у нас.

Марина Дабіжук – нині еколог, займалася у театрі більше 2 років, наразі живе в Чехії, бере участь у професійному театральному колективі.

Микола Лущинський працює агрономом на Запоріжжі і також грає у театральному колективі, – пригадує Василь Лясота. А сам він нині виконує лише епізодичні ролі – на головні не вистачає часу, адже на ньому викладацька робота, завідування кафедрою… Проте, як зізнається сам професор, якщо нагодиться якісний матеріал високого гатунку, то, звичайно, не зможе відмовитися, поки що у творчому пошуку того, що б могло надихнути.

– Але і сьогодні заняття із студентами у Народному аматорському драматичному театрі – це певний релакс, який дозволяє відновити душевні сили, та і фізичну форму також, – ділиться Василь Лясота.

Що ж, а нам залишається лише побажати колективу та його керівнику у їхній спільний творчий ювілей успіхів і наснаги на нові досягнення.

 

ДОСЬЄ

Василь Лясота, доктор ветеринарних наук, професор, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної експертизи, гігієни продукції тваринництва та патанатомії ім. Й.С. Загаєвського Білоцерківського національного аграрного університету; громадський діяч, художній керівник Народного аматорського драматичного театру БНАУ, керівник громадського творчого об’єднання «Рось-фільм», сценарист, режисер, актор, продюсер, поет-бард. Успішно поєднує педагогічну, науково-дослідницьку та мистецьку, творчу діяльність у роботі з учнівською та студентською молоддю.