Нові старі нововведення освітньої галузі

«Нововведення в українській школі: які зміни чекатимуть учнів з 1 вересня» – стаття під такою назвою гуляє нині просторами Інтернету. І, звичайно, ми не могли не звернути увагу на інформацію, яка поширюється, адже самі живо переймаємося питаннями освіти, та й до нового навчального року – рукою подати.
Аби з’ясувати, якими нововведеннями порадують освітяни, ми звернулися до начальника управління освіти і науки міської ради Юрія Петрика, проте одразу ж зрозуміли: більшість із них – зовсім не в новинку для міста, практикуються давно і досить вдало, а деякі – дуже важко, а то й нереально реалізувати на практиці. Отже, давайте аналізувати.
Лада ЗАВІРУХА
1. Скасування співбесіди під час вступу до 1 класу
Кожна дитина має право на рівний доступ до освіти. У зв’язку з цим конкурсний набір дітей у 1 клас скасовується. Тепер першокласники будуть зараховані до шкіл за місцем реєстрації, незалежно від того, спеціалізована школа або загальноосвітня. Вибрати іншу школу можна, проте лише за наявності вільних місць після прийому «своїх» учнів. У такому випадку можливий конкурс.
– Ще 2018 року вийшов наказ Міністерства освіти і науки України про порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, яким скасована норма про конкурсний набір дітей. І ми його виконуємо. Це не стосується лише закладів нового типу, які мають право на конкурсний набір. Якщо говорити про те, як усе відбувається на практиці, то, наприклад, школа №16 може прийняти щороку у 1 клас 150 дітей, а заяв по факту 250. Як обирати, кому відмовити? Поки не ввели в порядок, що визначальним є місце прописки, школа №16 дійсно набирала дітей за конкурсом, а сьогодні усе в рамках наказу міністерства, – сказав Юрій Петрик.
2. Скасування обов’язкової шкільної форми
Президент України Володимир Зеленський у червні 2019 року скасував указ про обов’язкову шкільну форму. У новому навчальному році лише ви і ваша дитина мають право вирішувати, що вдягнути сьогодні в школу. Адміністрація закладу більше не зможе примушувати учнів відвідувати уроки винятково у формі.
– Якщо хтось покаже мені фабрику, на якій з 1990 року випускалася шкільна форма, я буду аплодувати цій людині стоячи. А тому скасувати шкільну форму, якої дуже давно немає, апріорі не можна. Так, у нас у місті є спеціалізовані класи, скажімо, військово-гімназійні, звичайно, у них повинна бути форма, але вона не шкільна. В інших навчальних закладах міста усе вирішується на підставі домовленостей між батьками і адміністрацією про певну форму одягу (класично – світлий верх, темний низ чи наявність емблеми на піджаку), то їхнє право, і заборонити робити це ніхто не може, як, між іншим, і примусити, – прокоментував Юрій Петрик.
3. Нове меню для шкільних їдалень
Уже до 2019-2020 навчального року КМДА планує перевести всі столичні школи на мультипрофільне меню. Ціна за обід не зміниться, продукти залишаться тими ж, але тепер обід в їдальні буде нагадувати шведський стіл, де учні зможуть самі вибирати, що з’їсти сьогодні.
– На мою думку, втілити в життя ідею шведського стола в наших реаліях просто нереально, тому що у штаті школи ми маємо одного кухаря та одного підсобного працівника, який за сумісництвом є і комірником. Ці двоє робітників повинні встигнути приготувати сніданки-обіди, скажімо, на 400 дітей, та ще й дати раціон і встигнути нагодувати школярів із групи продовженого дня… Плюс на них лягли б і закупівлі продуктів, якби довелося готувати щодня різний асортимент страв, а це все додаткові кошти – от тому для нас це нереально.
Зате можу говорити, що всі пільгові категорії дітей, які харчувалися у шкільних їдальнях безкоштовно, будуть забезпечені цією послугою і на наступний навчальний рік, – запевнив Юрій Петрик.
4. Світловідбивальні жилети для учнів 1-4 класів
З 1 вересня 2019 року в силу вступає нове правило: учні 1-4 класів зобов’язані носити світловідбивальні жилети в темний час доби по дорозі в школу і додому. Взимку буде доречно вдягнути жилет і вранці на куртку або пальто. Завдяки цьому водії будуть бачити дітей на дорозі, що дозволить зменшити кількість школярів, які постраждали в ДТП.
– Це державна програма, а тому, думаю, жилети будуть, – сказав начальник управління освіти і науки БМР.
5. Електронний учнівський квиток
У новому навчальному році 2019-2020 всі школярі замість звичайних учнівських квитків отримають нові – електронні. Це дозволить батькам відстежувати переміщення дитини містом за допомогою спеціального додатку.
– Така програма також абсолютно не нова, і в Білій Церкві кілька років тому ми хотіли у школі №18 і в Першій гімназії ввести електронний учнівський квиток як пілотний проєкт, але батьки 18-ї школи (а це були в основному представники релігійної громади) висловилися проти. А все тому, що сервером, де буде зберігатися база даних дітей, володітиме невідома для них особа, і, мовляв, якими можуть бути її наміри, невідомо… Хоча Перша гімназія змогла запровадити електронний документ, за допомогою якого можна відстежити, коли дитина прийшла і вийшла із закладу. Там батьки дали згоду.
Отже для нас не в новинку електронні щоденники і учнівські квитки, проте запровадити таку ідею ми наразі не можемо через певні причини, – резюмував Юрій Петрик.
6. Вільний вибір форми навчання
Це нововведення стосується дітей, які змушені пропускати уроки через часті хвороби або ж серйозні заняття спортом, музикою тощо. У таких випадках батьки мають право подати заяву в адміністрацію школи, щоб перевести дитину на індивідуальну форму навчання. Після чого вчителі складають для таких дітей спеціальний навчальний план. Оцінка рівня знань буде проходити два рази на рік у вигляді підсумкової контрольної роботи.
– Це для нас взагалі ніяка не новина, адже у нас дуже давно є індивідуальна, інклюзивна, екстернатна, дистанційна форми навчання, – прокоментував Юрій Петрик.
7. Вести уроки в школі зможуть не лише вчителі
Коли в школі, наприклад, немає профільного вчителя, то окремі уроки зможе проводити гурток або організація з хорошими фахівцями. Такий підхід називається мережевою формою навчання. Так можна вирішити проблему нестачі вчителів.
Запропонувати свої послуги зможуть всі установи, які зацікавлені в такій співпраці.
– Справа в тому, що непедагогічні працівники завжди могли вести якісь гуртки, тому що їх керівниками за згодою могли бути навіть батьки і наймані працівники зокрема. А значить, і це нововведення не є таким по суті, – наголошує Юрій Петрик.
8. Оголошення оцінок школярів і скасування дошок пошани для відмінників
Відтепер оцінки учня – це його особиста інформація, яку вчитель не має права розголошувати, тобто оголошувати на весь клас. Безпосередньо на уроці вчитель може загальними фразами оцінити відповідь/роботу учня, але оцінку в балах – виставляти у щоденник на перерві або після уроків в індивідуальному порядку. Це стосується і батьківських зборів.
У Міністерстві освіти вважають, що так можна вирішити проблему цькування серед школярів через оцінки. Тим більше, що кожен учень індивідуальний у своїх успіхах. Хтось ліпше вчиться, а хтось ліпше грає у футбол, танцює або співає. Діти різні, і здібності у них теж різні, кожен талановитий по-своєму, а тому і дошки пошани – це рудимент старої системи навчання.
– Щодо оцінок, то це також норма не нова, окрім того, учителі у початкових класах відтепер не повинні перевіряти техніку читання і знання таблиці множення тощо. Водночас міністр освіти офіційно каже, якщо дитина після 4 класу не вміє читати, це не означає, що вона не розвинена. У мене запитання: а що ця дитина буде робити у наступних класах? На мій погляд, таблиця множення – не самоціль, це розвиток пам’яті, уваги, мислення, швидкості прийняття рішень… Нас просто штучно здурнюють, та ще й видають це як велике досягнення і нововведення. Але задумайтеся на хвилину, до чого це може призвести в результаті? – запитав Юрій Петрик і продовжив: «Завдання сучасних учителів не набивати голови дітей інформацією, а навчити, де її можна знайти і як скористатися. Ось що найважливіше».
Найліпшим нововведенням, на думку начальника управління освіти і науки Юрія Петрика, буде прийняття на рівні держави рішення про підвищення тарифних розрядів усім педагогічним працівникам, адже в професію практично не йде молодь – вона не зацікавлена матеріально, все більше стає працівників передпенсійного та пенсійного віку.

– Коли мені кажуть, що потрібно звільняти пенсіонерів, щоб молоді було де працювати, я пояснюю, що наразі хоча б цих педпрацівників утримати, бо молоді кадри не хочуть працювати за 3200 грн (як от вихователі-початківці в садочках), бо розуміють: на такі гроші не прожити. Нам потрібно повертати престижність професії, бо навчати наших дітей незабаром буде нікому, – підсумував Юрій Петрик.