Палітра таланту

Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва відзначають 9 листопада. Україна багата на творчих людей. З покоління в покоління передаються секрети народних промислів. Тож напередодні свята газета «Тиждень» поспілкувалася з двома білоцерківськими майстринями декоративно-ужиткового мистецтва. Це Людмила Красніцька-Луцик, керівник народної студії петриківського розпису «Азалія» та Валентина Коробко, керівник зразкової студії образотворчого мистецтва «Берестяночка». Обидві вчать творчості дітей у ЦТДЮ «Соняшник».
                                                                                                                                                                               Людмила Полях
«Я себе скільки пам’ятаю, стільки й малюю. Мама казала, що і стіни, і меблі – все у дитинстві розмальовувала. У ЦТДЮ «Соняшник» працюю майже 20 років. Мені цікаво спостерігати за творчим злетом моїх учнів. У нашій студії навчається більше 90 дітей: з 5 років і до 9-10 класу. Вони беруть участь в різноманітних конкурсах від міського рівня до міжнародного. Більше 11 років ми їздимо з виставками за кордон. Зокрема, нашу творчість бачили у республіці Польща (міста Познань, Скокі, Тарнув, Вонгровець, Вроцлав, Рогозьно). Така активність саме в цій державі зумовлена тим, що я є членом Центру польської освіти і культури м. Біла Церква і до нашого центру приходить багато діток. Також мали виставки у Болгарії, брали участь у телевізійному конкурсі в Хорватії, де разом з Валентиною Коробко здобули перше місце. А загалом наші картини є у приватних колекціях у Франції, Нідерландах, Швеції, Німеччині, Польщі, Бразилії. І, звісно ж, в Україні», – розповідає Людмила Красніцька-Луцик.
Крім фарб, учні пані Людмили вчаться працювати з природнім матеріалом: роблять картини з насіння, мушлі, висушених квітів. А також зі штучного матеріалу виготовляють різноманітні листівки до свят. Діти старшого віку розписують меблі. А маленькі дітки починають малювати спершу пальчиками. На базі ДНЗ №8 уже кілька років працює студія «Азалія» від ЦТДЮ «Соняшник», де діти змалечку вчаться малювати. Тісна співпраця у майстрині з бібліотеками №6, №8, бібліотекою для дітей №1, центральною дитячою бібліотекою, де проходять виставки робіт «Великоднє диво», «Нова радість стала», виставка до Дня матері.
Пані Людмила до петриківського розпису прийшла випадково. Якось завітала у дитячу бібліотеку на масиві Леваневського, де побачила «Кімнату казок», оформлену саме таким видом живопису. Відтак три роки відвідувала курси петриківки в Білій Церкві. Мисткиня зі своїми роботами та роботами учнів брала участь у виставках «Різдвяний вернісаж», «Берегині мистецького роду», «Квітни, моя Україно», «Таланти твої, Київщино», «Квітуча Україна», «Квіти України», «Обереги долі», «Мистецька палітра двох братніх народів», «Незабутня Україна», «Український сувенір» та «Новорічна композиція». Понад десять учнів Людмили Красніцької-Луцик своє захоплення живописом перетворили у професію і нині працюють вчителями малювання.
Звісно, такі творчі успіхи не могли залишитися без уваги. У 2014 році вона стала лауреатом міської літературно-мистецької премії ім. І.С. Нечуя-Левицького. Має численні грамоти, подяки, дипломи, нагороди обласного, всеукраїнського та міжнародного рівня.
Валентина Коробко не менш знана не лише у Білій Церкві, а й за межами України майстриня. Адже її роботи також виставлялися за кордоном. «З дитинства я малювала на зворотній стороні фотографій, поки мені не купили приладдя для малювання. Мої однокласники пригадують, що у них не було проблем з оцінками по малюванню, бо я не лише собі, а й їм малювала. Після школи вступила до Київського художньо-промислового технікуму (нині  Київська державна академія декоративно-вжиткового мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука). Мені пощастило з викладачами, особливо з викладачем кольорознавства. Після вишу мене направили в Білу Церкву працювати художником-декоратором (оформлювати вітрини, ленінські кімнати, виставки тощо). Так працювала 19 років. Якось однокласниця мене підштовхнула змінити роботу. Відтоді працюю в ЦТДЮ «Соняшник», де спершу навчала дітей малюванню, а потім разом з учнями опановувала новий напрямок – малюнок на бересті. Наші художники-берестянщики почали мене запрошувати на виставку «Білоцерківська береста». Я перша, хто намалював на березовій корі соняшники. Разом з Людмилою Красніцькою-Луцик брала участь у нашій персональній виставці «Обереги долі». Щороку беру участь в традиційних міських виставках до Дня незалежності України, до Дня художника, також за кордоном – у Болгарії, Польщі, Хорватії. У мене є учні, для яких такі навички стали майбутньою професією», – розповіла газеті «Тиждень» Валентина Коробко.