Павло Козирєв: «Цифра» – це запит суспільства, який буде досить швидко втілений у життя»

Сьогодні можна констатувати, Україна не стоїть осторонь процесів цифрової трансформації, активні кроки у цьому напрямку уже закладені як на державному, так і на місцевому рівнях.
Зокрема, 27 вересня в Києві, в інноваційному парку UNIT.City відбувся Перший цифровий український конгрес «Цифрова трансформація демократії. Громада в смартфоні», що став найбільшою комунікаційною платформою для малих міст України в розвитку концепції Smart City. Учасники конгресу переконані: сьогодні потрібно зробити усе можливе, щоб наблизити цифрові технології та забезпечити їх доступність і зрозумілість.
Та наскільки сучасні ІТ-рішення можуть стати дієвими за наших реалій? Коли ми, білоцерківці, відчуємо усі переваги цифрової трансформації суспільства? Саме про це «Тиждень» спілкувався із головою Асоціації малих міст України Павлом Козирєвим.
Лада ЗАВІРУХА
– Перший цифровий український конгрес відбувся, а як взагалі виникла ідея його проведення?
– У 2006 році, на той час я вже 4 роки був міським головою Українки, я очолив ГО «Асоціація малих міст України». Тоді ми з колегами вирішили збиратися щороку, обговорювати нагальні проблеми, ділитися досвідом. І дотримувалися такого рішення. Теми наших щорічних конференцій були надзвичайно актуальними для громад малих міст, інколи навіть випереджали загальноукраїнську проблематику. Наприклад, у 2013 і 2014 роках наші конференції були присвячені децентралізації, а на державному рівні з цього питання рішення ще не було прийнято.
 
Конгрес – це частина великої роботи, він чотирнадцятий за рахунком, але перший цифровий.
 
Деякий час тому, відчувши запит суспільства, Асоціація сфокусувала свою діяльність саме на смарт-рішеннях, їх просуванні в муніципалітети. Тому нам видалося логічним провести конференцію на тему «цифри». І якщо обрана така тема, то і конференція цілком логічно повинна була бути суто цифровою. Вона надзвичайно різко відрізнялася від традиційних наших заходів і отримала назву «Перший цифровий український конгрес».
– Наскільки, на вашу думку, сьогодні є актуальним питання цифрової трансформації громад і застосування хмарних ІТ-рішень для міст України?
– Воно дуже актуальне. По-перше, тому що влада декларує цифрову трансформацію України «Країна в смартфоні». А наш конгрес називався «Громада в смартфоні», адже, на мою думку, одне без іншого неможливо. По-друге, цифрова трансформація є невід’ємною частиною реформи децентралізації, яка є на сьогодні найуспішнішою реформою в країні. Її суть зокрема в тому, щоб наблизити послуги до мешканців. І тепер, коли цих послуг стало більше, а для забезпечення їх працює стільки ж людей, як і раніше, їм потрібно якимось чином впоратися зі своїми завданнями. Саме на допомогу їм і прийшла «цифра», яка є тим інструментом, що дозволяє працювати ефективніше.
 
Цифрова трансформація – це засіб перетворення публічної адміністрації на зручний сервіс, щоб мешканці відчували, що їм зручно отримувати муніципальні послуги. І ще одне – усі втомилися від папірців і довідок, а тому «цифра» – це запит суспільства, який буде досить швидко втілений у життя.
 
– До речі, зовсім недавно команда новообраного президента Володимира Зеленського презентувала проєкт із створення «Уряду у смартфоні». Як ви оцінюєте такі інновації і наскільки, на вашу думку, Україна сьогодні готова до таких кроків на найвищому рівні?
– Якщо це декларується, значить команда Президента, уряд на своєму місці. До речі, у нашій країні лише дві посадові особи – президент і мер – обираються безпосередньо людьми. А тому в принципі ставлення до них та їх функціоналу досить схожі: люди розглядають мера як мікропрезидента на рівні громади. Тому міський голова або президент на своєму місці, коли вони відчувають запити громади чи суспільства в цілому.
Чудово, що президент впіймав запит суспільства на зручність послуг, на те, що рівень послуг, які надає держава і муніципалітети, нині людей не задовольняє. Тому запровадження «цифри» – це точно актуально.
Коли під час Першого цифрового українського конгресу було включення із Запоріжжя, де віцепрем’єр презентував проєкт «Країна в смартфоні», він порадив мерам передбачити у себе в персоналі директора з цифрової трансформації, адже не можна відставати від цього процесу. Враховуючи, що у нас попереду місцеві вибори, це виклик для міських голів, тому що люди бачать зміни в державі, в сусідніх громадах і хочуть таких змін у себе.
– Нам відомо про те, що під час конгресу місто отримало сертифікат… Чи допоможе це нам успішно реалізувати проєкт «Громада в смартфоні», і взагалі, які кроки, на вашу думку, необхідно зробити сьогодні для цього?
– Як не дивно, але перші кроки повинні бути не цифровими, адже для того, щоб досягти успіху в «цифрі», потрібно підготуватися в реальному житті. Наразі ми повинні оцінити, наскільки вдалося втілити в життя Стратегію розвитку міста-2025, адже з моменту її прийняття минуло майже 4 роки. Потім варто порівняти стратегію з тією, що затвердила ООН, а також Україна як цілі сталого розвитку людства 2030. Тобто ми повинні розуміти, наскільки наша стратегія розвитку відповідає загальним тенденціям. Потім ми повинні провести консультацію із громадою, дізнатися, з чого почати, звичайно, за допомогою «цифри». Більшість українських міст, які робили цифрову трансформацію, починали з муніципалітету та його служб, і Біла Церква має піти тим же шляхом.
 
Асоціація малих міст зробила свій внесок у справу цифрової трансформації Білої Церкви. Громада міста отримала за нашою рекомендацією сертифікат на безкоштовне впровадження та користування платформою електронної консультації з громадою.
 
Таким чином можна запитати, на чому потрібно зробити фокус цифрової трансформації Білої Церкви. Тим більше, що «цифра» дає можливість повернення до методів прямої демократії, коли можна мати безпосередній зв’язок із кожним мешканцем, при цьому швидкий та ефективний.
– Давайте переведемо розмову у більш практичну площину: як може змінитися життя білоцерківців у випадку успішної реалізації ідеї «Громада у смартфоні».
– Ми часто чуємо про цифрову трансформацію, проте більшість людей, які є звичайними користувачами «цифри», навіть не акцентують уваги на тому, що вже нею користуються. Наприклад, «Приват24» чи цифровий персональний податковий кабінет – це теж «цифра».
Якщо розвивати тему, то, наприклад, оцифровка в галузі ЖКГ може призвести до економії використання ресурсів. Коли я був міським головою Українки, наша громада однією із перших стала учасницею Угоди мерів, нею передбачено зокрема до 2020 року зменшення на 30% викидів вуглецю в атмосферу. Нашим першим кроком став щоденний моніторинг споживання енергоресурсів у місті, і тільки це призвело до його зменшення на 20%.
Так, оцифровка транспорту – це розв’язання низки проблем, зокрема складного питання компенсації за перевезення пільговиків. А оцифровка простору – це безпека для громадян, потужна допомога міським підрозділам поліції. Отже, у яку б галузь життя не потрапила «цифра», вона має практичні результати. А тому успішна реалізація ідеї «Громада у смартфоні» – це точно зручність та економія.
– Багато мешканців скаржаться, що неможливо спілкуватися з чиновниками, адже у відповідь маса хамства. Оцифрування і цієї послуги полегшить життя споживачів?
– Безумовно. Це, на мою думку, одне із системних рішень цієї проблеми. Зробити так, щоб надавач послуг і їх отримувач спілкувалися менше – це також функція «цифри». І вже досить багато прикладів по Україні, коли муніципальні послуги надаються саме в режимі онлайн, навіть у невеликих містах. Наприклад, у Славутичі рішення, які дозволяють спілкуватися громаді із муніципалітетом онлайн, розроблені як місцеві стартапи.
– Запровадження цифри буде сприяти і зменшенню корупції також?
– Безумовно, тому що «цифра» не передбачає маніпуляцій. Вони починаються, коли «цифру» трактують. Я маю багаторічний досвід роботи в електронному документообігу, він у нас в муніципалітеті Українки був започаткований приблизно у 2006 році. Нам було досить непросто, але ми свідомо пішли на запровадження таких кроків, тому що розуміли, що вони призведуть до більшої ефективності та відкритості нашої роботи.
 
І починати цифрову трансформацію громади потрібно з офісу – з оцифровки роботи служб, управлінь і цифрової кібердемократії, тобто з комунікації з мешканцями.
 
І особливо це актуально для великих міст, таких як Біла Церква. Тому що у невеликому місті міський голова має можливість безпосереднього спілкування з мешканцями, а у такому, як наше, де мешкає чверть мільйона білоцерківців, це уже проблематично. Тут «цифра» – інструмент спілкування і налагодження зворотного зв’язку.
– У Білій Церкві, за визнанням самих білоцерківців, усі нововведення, пов’язані з «цифрою», часто працюють не дуже успішно. Чому? З чого б у нашому місті почали безпосередньо ви, аби успішно реалізувати таку ідею?
– Дуже багато запитань в одному. Я почну з останнього. Коли я очолив у Білій Церкві податкову службу, а це було приблизно 2 роки тому, я запросив до себе профільного заступника міського голови, яка відповідає зокрема за надходження до міського бюджету.
Враховуючи, що адмініструванням місцевих податків займається податкова, я озвучив пропозицію, яка була напрацьована в ході моєї багаторічної роботи міським головою. Я знаю, що податкова зазвичай не дуже зацікавлена в адмініструванні саме місцевих податків, з неї більше питають про податки державні.
Я запропонував, враховуючи мій досвід і можливості, потужні контакти з різними міжнародними організаціями, які надають технічну допомогу, на прикладі громади Білої Церкви відпрацювати ефективну цифрову систему адміністрування місцевих податків для наведення порядку. Адже ця сфера передбачає купу марудної ручної роботи, якою займається і муніципалітет, і податкова, а тому часто важко зробити все ефективно. Ми могли за допомогою «цифри» та доброї волі двох сторін зробити ефективну комунікацію між податковою та муніципалітетом, попрацювати на результат.
– І що відповіла заступник?
– Подумаємо… і думає до сьогодні.
Ви сказали, що цифрові проєкти в місті чомусь буксують… Ви знаєте, дуже багато в житті громади чи країни залежить від політичної волі лідерів. Процеси не йдуть, якщо цієї волі немає. Безумовно, потрібен і запит суспільства. Коли він є, завжди знайдеться лідер, який буде йому відповідати і буде мати волю впроваджувати зміни. І перший крок цифрової трансформації будь-якої громади, повторюся, це наведення порядку в офісі. Це запровадження «цифри» в роботі служб, міських установ, управлінь, комунальних підприємств.
– Це дає можливість громаді контролювати владу…
– Так, безумовно, наприклад, слідкувати, як швидко підприємства комунальної власності реагують на потреби громади. І тут важливий зворотній зв’язок, коли тільки той мешканець, який звернувся із проблемою, може її зняти після вирішення, якісного, на його думку. Це не може зробити чиновник із муніципалітету. І це дає зовсім іншу якість зворотного зв’язку та вирішення проблем.
Також дуже важливо, коли і представники муніципалітету, і громада можуть онлайн відслідковувати, наскільки ефективно та прозоро витрачаються кошти міського бюджету.
 
Таким чином, електронний документообіг – це перший крок, який робили всі міста, що поставили перед собою стратегічну мету цифрової трансформації. І з цього безпосередньо я б і почав у Білій Церкві.
 
– Можливо, деякі мери не поспішають запроваджувати смарт-рішення, тому що хочуть уникнути прозорості?
– Той, хто хоче робити щось, що суперечить інтересам громади, не працює довго міським головою. Ця теза, тисячу разів підтверджена життям. Я, наприклад, відпрацював мером 4 терміни, і в Україні досить подібних прикладів, а є випадки, коли меру довіряють місто лише на один термін. Повірте, не так важко стати міським головою вперше, як потім отримати цю посаду вдруге, тому що люди уже могли подивитися на тебе на дистанції, порівняти те, що ти робиш, із тим, що обіцяв на старті. А коли у міських голів немає бажання працювати на громаду, відповідати за свої рішення та витрачені кошти, то вони навіть можуть залишити посаду під тиском громади – були і такі приклади.
– А у очолюваній вами нині установі вже є приклади успішної реалізації цифрових технологій?
– Звичайно, є. Через специфіку роботи податкова – це один із тих органів, який є лідером цифрової трансформації. Інша справа, що ми поки не такі радикальні, як потрібно, але ми знаходимося на дистанції.
Я думаю, що той, хто має відношення до бізнесу, знає, що податкова служба – одна із лідерів у цифровій трансформації країни. У нас давно працює електронний документообіг. Майже 100 відсотків підприємств мають цифрову комунікацію з податковою, і лише через недолуге законодавство, коли справа доходить до запитів і відповідей, ми переходимо на папірці. Просто тому, що в нашій країні повною мірою не запрацювали цифровий підпис і електронна печатка, але багато внутрішніх процесів податкової оцифровано. І це дало можливість скоротити кількість наших працівників. На жаль, темпи цифровізації відстають від темпів скорочення персоналу, а тому працівники податкової все одно надзвичайно перевантажені, особливо в питаннях місцевих податків.
– Чи можна сьогодні стверджувати, що очолювана вами Асоціація малих міст України є певним майданчиком для реалізації проєкту «Громада у смартфоні», і яке місце у цьому процесі займе Біла Церква?
– Будь-яке, навіть перше, якщо у очільників міста, самої громади буде прагнення до цього – повинне бути загальне усвідомлення спільного інтересу, а ресурсу вистачить, тому що Біла Церква – потужне місто.
Якщо говорити про роботу Асоціації в реалізації проєкту «Громада у смартфоні», то ми намагаємося дати відповіді на питання, які наразі мають міські голови, а ще показати застосування «цифри» на практиці. Так, нещодавно спільно із партнерами ми відкрили першу цифрову виставку. Я сподіваюся, що згодом вона стане ефективним місцем для справжньої комунікації між ІТ-сектором і муніципалітетами. Це досить складно, адже потрібно прилаштувати абстрактні речі до практичного життя. Тому Асоціація визначила для себе нішу – налаштування комунікації між світом муніципалітетів і ІТ.
Я впевнений, що, хай не наступні вибори в органи місцевого самоврядування, але вибори-2025 будуть неможливими без широкого використання «цифри» та її подальшого впровадження в органах місцевого самоврядування, коли комунікація «влада – громада» відбуватиметься із широким застосуванням ІТ-рішень.