Передвиборчі обіцянки: ярмарок відкрито

На 88 сесії БМР депутати затвердили розподіл бюджету розвитку у сумі 276 млн грн. Під час сесії та й після неї депутати обурювалися тим, що на багато потреб міста коштів не закладено. Приміром, немає витрат на обіцяний притулок для тварин-безхатьків, мало коштів виділяється на ремонти ліфтів, житлового фонду. Питання пожежної безпеки також закрито мізерним чином: лише на чотири садочки і чотири школи виділено кошти. А також на дві лікарні. Натомість на широку ногу буде фінансуватися будівництво, реконструкція алей, пішохідних доріжок, тротуарів, доріг, прибудинкових територій. Це прямо свідчить: бюджет 2020 – передвиборчий!

Володимир БОРИСОВ

Як найкраще переконати містян у своїй дієвості? Правильно, вкласти гроші у те, що і видно відразу, і око тішить. Лише образливо, що чомусь мало хто із білоцерківців задумується над тим, що даруючи таке «благо», влада у цей же час обділяє недофінансуванням у бюджеті насамперед наших дітей (та й нас усіх), фінансуючи за остаточним принципом галузі освіти, медицини, спорту та культури. Галузей життєво необхідних для існування міста та його мешканців. Але, хіба це так важливо напередодні виборів? Головне – сподобатися електорату.

Саме таким, для замилювання очей виборців, і став новий бюджет-2020.

І ось уже через десять днів після бюджетної сесії раптом секретар міськради Василь Савчук дає стисле інтерв’ю комунальному відеоканалу «Місто», де заявляє, що «розглядається можливість будівництва школи на масиві Піщаному», а в планах – реконструкція табору «Лісова казка» та будівництво в районі пам’ятника «Літак» спортивного об’єкта на зразок палацу спорту. «На один рік це багато заплановано, але такі речі треба починати», – запевняє колишній міський голова Василь Савчук. Овва! А чому ж на ці роботи немає грошей в бюджеті? 

На масиві Піщаному заплановано лише будівництво дитячого садочка на суму 2,5 млн грн. І то це лише кошти на початок робіт. А про школу на Піщаному в бюджеті жодного слова немає! Про палац спорту взагалі якась іронія. Лише цього року міська влада втратила палац культури «Росава», а уже думає, як побудувати палац спорту… Це новий прожект на кшталт ЦНАП №2, який уже став дійною коровою для влади? На реконструкцію приміщень «Лісова казка» закладено лише 500 тис. грн. Загалом дитячий табір, який давно стоїть без діла і лише руйнується, став вже таким собі буревісником початку виборчої кампанії. Щойно вибори, так місцеві політичні еліти «реконструюють, ремонтують, відроджують» дитячий табір.

Тож виступ секретаря міськради Василя Савчука можна, звісно, сприймати як спробу збалансувати бюджет між алеями і об’єктами соцкультпобуту. Але чотири роки діяльності міського голови Геннадія Дикого практично не залишають віри в те, що діло піде далі заяв і обіцянок. Скоріше за все, чим ближче до виборів, тим швидше, у геометричній прогресії, наростатимуть обіцянки збудувати садочки, школи, амбулаторії (до речі, на будівництво амбулаторій на масивах Таращанський, Піщаний та Залізничне селище уже в бюджеті 2020 грошей не закладено, так і залишилися амбулаторії в мріях), спортивні та мистецькі заклади. 

І, головне, що містяни це вже чули неодноразово. І бачили, як на практиці все це «будується» і «ремонтується». Достатньо згадати лише спроби «утрамбувати» центральну бібліотеку, щоб у вільних приміщеннях облаштувати ЦНАП, скандальне виселення музичної школи №2, яка б взагалі перестала існувати, якби до її порятунку не долучилися деякі місцеві та народні депутати, громадські активісти на місцеві журналісти разом з батьками учнів. Притулок для тварин взагалі перестав цікавити місцеву владу. Обіцянки реформувати громадський транспорт і відродити комунальне підприємство «Тролейбусне управління» звелися до переділу ринку серед власників маршруток і закупівлі аж одного нового тролейбуса!

Ремонти класів та дитячих кімнат в садочках, витрати на мийні засоби і далі за рахунок коштів батьків учнів та дошкільнят. А ремонти лікарень проходять за залишковим принципом. Дійшло до того, що німецькі благодійники з організації «Хоф Шлютер» не лише закуповують машини швидкої допомоги, медичне обладнання, а навіть санвузли ремонтують і привозять нам уживані простирадла та ліжка…

Тож виборцям треба бути уважними до дій влади. І чітко розуміти, що потрібно владі робити найперше за їхні податки, аби, відвівши в садочок чи школу дитину, не ойкати з приводу батьківських внесків на ремонти; аби, потрапивши на лікування в мед заклад, не витрачатися на обстеження у приватних фірмах, які мають сучасне обладнання на відміну від комунальних лікарень.

І взагалі, бійтеся данайців, що дари приносять.