Політичний дуплет від міської влади: Білій Церкві потрібна альтернатива?

6 грудня на позачерговому засіданні 85 сесії БМР обрали нового секретаря Білоцерківської міської ради. Хоча новим цього політика точно не назвеш. Ним став колишній двічі секретар міської ради, двічі заступник міського голови, двічі міський голова Білої Церкви Василь Петрович Савчук. «За» проголосувало 25 депутатів, і таким чином у президії міської ради опинилися два мери – колишній та нинішній.

Валентина МУРАВЙОВА

Потрібно зауважити, що кандидатуру на посаду секретаря Білоцерківської міської ради узгодив та подав міський голова Геннадій Дикий. Напевно, на четвертому році керування містом та після постійних конфліктів з депутатським корпусом, Геннадій Анатолійович зрозумів, що без досвіду Василя Петровича йому не обійтися. І вже не критикував рішення депутатів про звільнення попереднього молодого та недосвідченого секретаря міськради, депутата від ВО «Свобода» Вадима Кошеля. Щоправда, сама фракція ВО «Свобода» ніяк не заспокоїться. Звернулися до суду щодо нібито незаконного звільнення їхнього однопартійця. ВО «Свобода» варто пригадати, що ще один секретар міськради Борис Смуток після свого звільнення також на емоціях подав до суду, але програв його.
Перед голосуванням Василь Савчук виступив на трибуні, пригадавши свій трудовий шлях на різних посадах. Нагадав присутнім, що є патріотом, адже і з прапором України наприкінці 80-х на початку 90-х років вулицями міста ходив з представниками Народного Руху України, і на з’їздах цієї партії був, і спілкувався з В’ячеславом Чорноволом, братами Горинями, Левком Лук’яненком. «Це справжня політична еліта України. Хто біля них стоїть зараз? Та всі погрязли у боротьбі за владу та гроші!», – емоційно заявив Василь Савчук.
Також Василь Савчук заявив, що на новій посаді буде консолідувати депутатський корпус і налагоджувати співпрацю мера з депутатами. Одним словом, у Геннадія Дикого тепер є помічник з комунікації. Тільки чи буде місту якась користь від таких політичних перестановок? Адже, як засвідчила практика, нові старі кадри вже не завжди стають ефективними у своїй роботі та прагненні щось змінити. Чи, можливо, у Геннадія Дикого з’явилася якась своя особлива зацікавленість у кандидатурі саме Василя Савчука?
Наразі можна багато говорити про доцільність рішення Геннадія Дикого щодо подання кандидатури Василя Савчука на посаду секретаря ради. Але з упевненістю можна стверджувати про одне: білоцерківці вже давно втомилися від «договорняків», незрозумілих тіньових схем та вирішення питань відносно чиїхось інтересів. Хочеться нарешті отримати такі рішення питань, які не будуть базуватися на родинно-кумівських відносинах, і провідну роль у цьому відіграватимуть не певні зацікавлені особи, а справжні свідомі патріоти міста.
Тому, як би воно не було, наразі потрібно звернути увагу на думку, яка протягом останнього часу стає все більш очевидною та обговорюваною: місту конче необхідне політичне перезавантаження та розумна альтернатива.


Василь Савчук, секретар БМР

Я вдячний головам фракцій, я вдячний Геннадію Анатолійовичу за те, що виніс мою кандидатуру на посаду секретаря міськради. Для мене ця робота не нова, тому що два скликання – 1990-1994, 1994-1998 рр. я займався тим, чим Вадим Кошель займався у міській раді. Щоправда, у першому скликанні було 150 депутатів. Потім я працював два скликання заступником з гуманітарних питань і два скликання на посаді міського голови. Тепер щодо політики. Я не очікував, що моя персона викликала таку увагу, скільки бруду вилито було. Погано, що вони там (йдеться про соцмережі – прим. ред.) не під прізвищами, а під кличками шифруються.