Про любов…

Про свято і любов. Сьогодні саме час написати про це. Адже 14 лютого, коли всі вже втомилися від зимового холоду, українці святкують теплий День усіх закоханих. Скільки романів, віршів, витворів мистецтва, подвигів і вчинків присвячено коханню. Проте не будемо вкотре оспівувати його, ліпше спробуємо розібратися, що ж читачі «Тиждень» називають коханням, або як вони розуміють любов.

Марія КАСПРОВА

Влад Грабовський і Юлія Карпінська

2 роки зустрічаються

Любов – це щось складніше, ніж хімія. Щось таке, що не опишеш словами. Для нас любов – це кожного дня обирати одне одного і бути щасливими від цього вибору.

Любити – це не сліпо бачити лише найкраще, це приймати всі недоліки та звички одне одного, адже саме вони роблять твою людину унікальною.

А найкраща звичка, яку ми не так давно визначили у стосунках, – це вміти поступатися, шукати компроміс замість того, щоб висловлювати претензії.

Любов – це розуміти і підтримувати 24 години на добу, приділяти увагу і турбуватися 7 днів на тиждень.

 

 

 

 

 


Дмитро і Софія Каплонські

2,5 роки у шлюбі

Кохання – це дуже світле та прекрасне почуття, але воно дуже мінливе. Ми вважаємо та живемо за таким принципом, що кохання – це вибір. Щодня прокидаючись, ми робимо вибір кохати. Кохати всупереч обставинам, настрою, переживанням і проблемам. Ми є натхненням, підбадьоренням та опорою один для одного, у нас спільне абсолютно все. Наші людські тіла так влаштовані, що емоції згасають, почуття змінюються, обставини змушують нас прилаштовуватися, проте свідома любов залишається вічно. Завдяки любові все існує!

 

 

 


Сергій і Наталія Мартинови

17 років у шлюбі

Для нас кохання сьогодні дуже відрізняється від того, що було на початку стосунків. Раніше це пристрасть і емоції, а нині – рівновага та бажання і надалі бути разом. Знаєте, не так, як говорять «ми разом, але час від часу хочеться відпочити один від одного». Нам не хочеться, ми любимо відпочивати разом від усіх. І кожна поїздка, а, на жаль, їх було не так багато через постійну завантаженість на роботі, особлива. Навіть, якщо хочете, є джерелом позитиву в повсякденні. Звичайно, у нас є моменти незгоди, але подолати всі негаразди вдається завдяки бажанню залишатися разом, шукати компроміси, порозуміння та робити приємні сюрпризи. Сьогодні ми кохаємо одне одного – і цього більше, ніж достатньо.

 

 


Володимир і Таскіра Максюти

48 років у шлюбі

Володимир: «Щоб одружитися – достатньо закохатися, а щоб жити – потрібно терпіти і пробачати. Після весілля любов закінчується і починається життя».

Таскіра: «Ні, ти тут не правий. Все-таки на любові тримається все. Тільки любов’ю підтримується наше теперішнє життя. Як кажуть, молодість уже пішла, а любов залишилася. Хоча ми більшу частину свого життя прожили разом і за цей період у мене змінилося сприйняття слова «любов». Коли тільки закохуєшся, то все тримається на красі, на пристрасті. Проте лише в нашому віці я змогла зрозуміти, що таке любов. Бо в юності всю глибину цього слова ми не розуміли.

Ми всі родом з дитинства, а сім’ї у нас були різні. Я родом з Казахстану, були свої негаразди в нашій родині, з якими я виросла і вийшла з сім’ї. З цими проблемами треба було попрощатися в шлюбі, інакше у нас з Володимиром через них траплялися б непорозуміння. Життя нас учило розуміти одне одного».

Володимир: «Були в нас і ревнощі через егоїзм. Але як би там не було, рубікон ми не переступали… Любов – це знайти розумну і добру жінку, яка зуміє почути і зрозуміти. Одним словом не скажеш, що таке любов, це життя треба все скласти».

Таскіра: «Любити теж треба мати талант, зрозуміти, що людина народилася зі своїм характером і не варто його ламати».