Ринок газу для населення: як це працює?

Продовжуємо відповідати на запитання читачів. Цього разу ви запитували про зміни, які стали актуальними після запуску ринку газу для населення, чи можна змінити постачальника газу, як це зробити і на яких умовах. Відповіді на ці та інші запитання у нашому матеріалі.

Лада ЗАВІРУХА

Як відомо, з 1 серпня в Україні запрацював ринок газу для населення, відтепер клієнт самостійно може обирати постачальника та, залежно від ціни та сервісу, вільно змінювати його. Також це означає, що держава більше не регулює ціну на газ для побутових споживачів, відтепер вона ринкова.

Нагадаємо, в Україні впродовж останніх років існували дві ціни на газ. Ринкова ціна діяла для промисловості, вона залежала від котирувань на європейських хабах і встановлювалася щомісяця. Для населення діяв механізм ПСО (покладання спеціальних обов’язків – система, яка мала забезпечити кожного споживача газом – прим. ред.), який декілька разів змінювався.

Спочатку ціну фіксували на одному рівні на певний період – такий механізм був актуальним, коли ціни на світовому ринку були високими, а згодом вартість почали визначати за формулою «вартість газу на європейському хабі + доставка до України». Цим займався «Нафтогаз», що оприлюднював ціну 22 числа кожного місяця.

Відтепер ціни на газ як для промисловості, так і для населення прирівняли до європейських і, залежно від ситуації на ринку, вартість ресурсу може суттєво зростати чи знижуватися.


Змінити газопостачальну компанію тепер можна навіть за умови боргів. Нових труб до квартири чи будинку при цьому прокладати не потрібно. Нового постачальника можна обрати навіть з іншого регіону країни.


Навіщо міняти постачальника газу?

Причини можуть бути різні, але зазвичай головною причиною зміни постачальника є ціна.

Нині перейти можна до будь-якого українського постачальника, який має відповідну ліцензію. Наприклад, власник квартири у Білій Церкві може підключитися до «Харківгаззбуту» або ж державного «Нафтогазу» та отримувати газ від цих компаній. Змінити постачальника може і власник приватного будинку, і окремої квартири у багатоповерхівці.

Вартість природного газу тепер змінюється щомісяця. Наразі немає зручного єдиного сервісу, де можна було б порівняти пропозиції різних постачальників; можливо він з’явиться трохи згодом, в процесі подальшого розвитку газового ринку. Проте всі газопостачальні компанії мають оголошувати вартість газу за п’ять днів до початку місяця постачання на своїх сайтах. Саме там можна дізнатися актуальні ціни та обрати, наприклад, найдешевшого постачальника.

На вересень найдешевший газ в країні пропонують три компанії: TAS Energy – 4,39 грн/м3, ГК «Нафтогаз України» – 4,70 грн/м3 та «Енерджі Трейд Груп» – 4,90/м3.

 

Як перейти до нового постачальника газу?

Крок перший. Обрати нового постачальника газу. Перевірити, чи компанія має право на постачання газу можна на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у галузі енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), у розділі «Ліцензійний реєстр НКРЕП» і натиснути на нього. Файл із повним переліком ліцензіатів НКРЕКП завантажиться на комп’ютер. У цьому електронному переліку треба знайти постачальника природного газу за його юридичною назвою та у розділі «статус ліцензії» перевірити її чинність.

Загалом ліцензії на торгівлю газом в Україні мають понад 500 компаній, проте не всі з них уже створили необхідну інфраструктуру для роботи з побутовими клієнтами (контакт-центри, системи формування платіжок тощо).

Крок другий. Подати заяву-приєднання встановленого зразка до нового постачальника. Це можна зробити як на сайті нового постачальника, так і надіслати йому скановану/сфотографовану заяву на електронну скриньку.

Разом із заявою-приєднанням споживач пред’являє постачальнику:

– документи, якими визначено право власності чи користування на об’єкт (приміщення);

– документ, який посвідчує особу споживача (паспорт), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код);

– інші документи, які може вимагати постачальник (перелік яких має бути визначений на сайті такого постачальника). Наприклад, це може бути останній рахунок за розподіл або постачання газу.

Заяву також може подати і довірена особа власника приміщення, проте вона мусить мати оформлену належним чином довіреність.

Крок третій. Очікувати повідомлення від нового постачальника про дату, з якої здійснюватиметься постачання природного газу. Нова компанія має для цього термін до 20 днів, однак конкуренція змушує компанії реагувати швидше.

Крок четвертий. Отримати остаточний рахунок від попереднього постачальника впродовж шести тижнів. Розрахуватися із попереднім постачальником упродовж десяти днів з моменту отримання рахунку. Якщо ж ви не погоджуєтеся із таким рахунком, тоді слід звернутися до суду.


Відсутність індивідуального газового лічильника не є перешкодою для зміни постачальника газу.


Що потрібно знати під час зміни постачальника?

По-перше, споживач не контактує з попереднім постачальником та не зобов’язаний отримувати довідку про відсутність боргу. Угода про постачання газу із попередньою газовою компанією розривається автоматично з моменту укладання угоди з новою.

По-друге, новий постачальник має право відмовити споживачеві у підписанні договору за наявності боргів перед попереднім постачальником. Водночас наявність боргів більше не є завадою для процедури зміни постачальника. Якщо клієнт визнає борги, їх потрібно сплатити чи реструктурувати.

По-третє, якщо людина не погоджується з нарахуваннями за спожитий газ, то боргове питання можна і потрібно вирішувати в судовому порядку. Водночас подібні суперечки та судові процеси не мають стати на заваді зміни постачальника. Споживач має право обрати собі нову компанію-постачальника газу.

 

Які дії нового постачальника?

Крок перший. Новий постачальник, отримавши заяву-приєднання, не пізніше ніж на 3-й робочий день з дня отримання заяви, скеровує повідомлення про намір побутового споживача змінити постачальника природного газу на інформаційну платформу оператора газотранспортної системи. Водночас чинний постачальник автоматично отримує повідомлення про намір споживача укласти договір з іншим постачальником.

Крок другий. Новий постачальник розглядає подані документи та ухвалює рішення. Зазвичай, постачальник зв’язується з клієнтом впродовж двох-трьох днів. Уся процедура на практиці триває близько десяти днів. Максимально передбачений термін для надання відповіді – 20 днів з моменту отримання від споживача заяви-приєднання.

Крок третій. У разі згоди постачальника укласти договір із споживачем, він вносить інформацію про нового споживача у свій Реєстр споживачів і з наступного дня починає постачати газ новому споживачеві.

Після завершення процедури зміни постачальника новий постачальник впродовж трьох робочих днів письмово повідомляє побутового споживача про дату, з якої здійснюється постачання природного газу.

Чи потрібно прокладати нові труби?

Цього робити не потрібно. Трубами опікуються не газопостачальні компанії, а оператори газорозподільчих мереж (облгази). Змінити облгаз не можна, оскільки в регіоні це – природна монополія. Тобто труба одна, а використовувати її для постачання газу можуть сотні постачальників.

Чи потрібно сплачувати за доставку після зміни постачальника газу?

Потрібно. За газ як товар ви сплачуєте новому газопостачальнику, а за доставку – облгазу. Послуга доставки газу надається споживачам незалежно від того, хто є постачальником. За доставку газу треба платити облгазу до 20 числа поточного місяця.

Чи потрібно буде передавати дані про споживання газу з 1-го по 5 число?

Потрібно. Облік споживання газу здійснює газорозподільча компанія (облгаз). Вона є природним монополістом на нашій території, її не можна змінити. Тому потрібно з 1-го по 5 число щомісяця передавати показання лічильника газу в особистому кабінеті, додатку, чат-боті облгазу у Viber та Telegram. Або в будь-який інший зручний спосіб.

Щодо квитанції на оплату газу, то це є обов’язок постачальника, і саме він надсилає їх клієнту. Варто пам’ятати, що питання щодо обсягів споживання необхідно адресувати облгазу, а щодо нарахувань – новому постачальнику газу.