Талончик понад усе

Напевно не знайдеться людини, яка б завдяки широкій інформаційній кампанії не знала, що при інсульті важлива кожна хвилина для порятунку життя пацієнта. Однією з ознак інсульту є раптова поява слабкості в м'язах або оніміння однієї половини тіла (обличчя, рука, нога). Найефективніша допомога у перші 3 години після госпіталізації. А тепер до вашої уваги розповідь про організацію надання медичної допомоги при невідкладних станах у Білій Церкві.

Людмила ПОЛЯХ

До редакції звернулася жителька Білої Церкви Ольга Петрівна Мандер, чоловік якої лише через 5 днів після того, як відчув слабкість у ногах, був госпіталізований. «У п’ятницю, 15 лютого, чоловік зранку поскаржився на те, що ноги не слухаються. Я запропонувала не їхати на роботу, але він трішки полежав і поїхав. В обід він телефонує мені, що йому дуже погано і його колеги завезли додому. Ми звернулися до нашого терапевта Галини  Сірмановської по телефону, вона нам сказала, що треба колоти, а в понеділок прийти на прийом. У мене до терапевта претензій немає.

У неділю в чоловіка різко підвищився тиск, ми викликали «швидку». Фельдшер Петренко уколола йому магнезію. Ми казали, що в чоловіка проблеми з ногами, він погано ходить, на що нам фельдшер відповіла, що зараз в усіх погано з ногами і треба пити вітаміни. Ми дочекалися понеділка, виклики таксі і змушені були підніматися на третій поверх, бо терапевти знаходяться там. Сірмановська дала направлення до кардіолога, невропатолога та зробити ЕКГ. При чому у направленні до невропатолога було підкреслене слово «терміново», проте талончиків на цей день вже не було.

Ми звернулися до завідуючої неврологічними кабінетами поліклініки Світлани Корнєєвої. Я казала їй, що у чоловіка болить голова, заплітаються ноги, але вона направила нас в реєстратуру за талоном. У реєстратурі заявили, що нічого зробити не можуть, бо немає талона. Я звернулася до завідуючого поліклініки Юрія Куха з проханням допомогти. Він заявив, що нічим нам допомогти не може, бо на сьогоднішній день ліміт талонів вичерпано. Ми знову піднімаємося до терапевта, вона направила чоловіка в кардіологічне відділення, бо були якісь порушення на ЕКГ. У приймальному відділені ми чекали, поки до нас підійде кардіолог, напевно 1,5 години. Чоловік встиг задрімати, бо йому постійно хотілося спати. Кардіолог подивився і сказав, що хто вас направив, то той хай і виписує ліки. Проте потім кардіолог повернувся і виписав таблетки для серця. І ми змушені були повертатися додому. 

У вівторок, 19 лютого, ми потрапили до невропатолога Голуба на прийом, він направив нас у неврологічне відділення на стаціонар. Там сказали, що треба зробити МРТ голови і направили в «Імпульс» до МЛ №2, після чого з МРТ знову повернулися в МЛ №1. Заввідділенням неврології сказав, що у чоловіка незначий інсульт  і направив нас до МЛ №2, бо, мовляв, тут такої допомоги не надають. Так, ми з чоловіком майже 10 годин були вже на ногах перед тим, як потрапити у приймальне відділення МЛ №2. Там чоловіка відразу завезли в інсультний блок. За 4 дні лікування я заплатила за ліки близько 6 тис. грн», – розповіла Ольга Мандер, дружина хворого Анатолія Мандера. Пані Ольга звернулася на «гарячу» урядову лінію щодо недбалого надання медичної допомоги.

Редакція звернулася за коментарями до Григорія Яценка, головного лікаря МЛ №1, заслуженого лікаря України, почесного громадянина міста з проханням прокоментувати ситуацію. На жаль, Григорій Миколайович та його заступник, заслужений лікар України Анатолій Масло заявили, що не можуть давати коментарі за браком часу та відправили журналіста за коментарем до Юрія Куха, заступника головного лікаря з поліклінічного розділу роботи МЛ№1.

«Так, до мене у понеділок, 18 лютого, зверталися подружжя Мандерів із запитанням, що їм робити, адже немає талончиків до невролога, а чоловік погано себе почуває. Я по телефону уточнив у реєстратури, чи є талони. Проаналізувавши їхнє направлення від терапевта зі вказаними діагнозами,  пояснив їм, якщо ваш сімейний лікар розцінює стан як ургентний, то нехай виправить своє направлення. Якби терапевт вказала, навіть під знаком питання, що у хворого гостре порушення мозкового кровообігу, то пацієнта прийняли б позачергово. Ці люди мене послухали і більше до мене не повернулися. Але у середу, 20 лютого, прийшла дружина хворого з претензіями, що з нашої вини у чоловіка стався інсульт. Мені було прикро таке чути і я почав з’ясовувати, що ж сталося. Звертався до амбулаторії №7, де в журналі не було зафіксовано, що видавалося направлення на терміновий огляд. Хворий був направлений до кардіологічного відділення, де його оглянув кардіолог та не вбачав причин для госпіталізації. А 19 лютого вони відвідали невролога. Тому, якщо ми кажемо про те, що хтось відмовив у допомозі, то треба вивчати чіткість направлення від терапевта. В реєстратурі працює молодший медичний персонал, вони не можуть  самостійно визначити, чи потрібен терміново прийом чи ні, вони діють за інструкцією. Прикро з цієї ситуації», – розповів газеті «Тиждень» Юрій Кух, заступник головного лікаря з поліклінічного розділу роботи МЛ №1.

Також журналіст редакції дочекався завершення прийому терапевта Сірмановської Г.В. у п’ятницю, 22 лютого та звернувся з проханням прокоментувати ситуацію. «Я до невропатолога планово не призначаю, якщо людина скаржиться, що не може стояти на ногах. Я підкреслюю «ургентно», тобто терміново. Це треба було за руку заводити до спеціаліста. Проте наші лікарі на це реагують питанням: чого ми водимо пацієнтів за руку. У хворого був такий стан, що він сам прийшов в лікарню, нормально говорив зі мною, тиск не був високий. Вони хоч би кілька талончиків лишали для ургентних хворих», – сказала газеті «Тиждень» терапевт з 50-річним стажем Галина Сірмановська.

Редакція не береться коментувати, хто правий в цій ситуації, а хто ні. Проте факт залишається фактом: хворий на інсульт шукав допомоги 5 днів. Сподіваємося, управління охорони здоров’я БМР, депутатський корпус та міський голова Білої Церкви звернуть увагу на цей конкретний випадок та зроблять висновки. Адже не достатньо купувати нове медичне обладнання, робити ремонти, виділяти гроші на ліки, якщо у процесі роботи хворі не можуть вчасно отримати медичну допомогу.