Театр справжніх творців

26 грудня у театрі ім. П.Саксаганського підбили підсумки роботи за 2019 рік, якщо бути точними, за той час, коли В’ячеслав Усков знову очолив театральний колектив, що відбулося 12 червня. А значить, за вирахуванням відпустки, говорили про досягнення та неуспіхи (і таке мало місце, на жаль) за п’ять місяців року, що минув.

Лада ЗАВІРУХА

Пам’ятаєте театральні маски, які у вигляді трагічної та комічної гримас є емблемою театрального мистецтва в цілому? Проте якщо говорити про тему розмови на пресконференції, то вони були символом всього того хорошого і не дуже, що сталося в театрі ім. Саксаганського протягом останніх, навіть не місяців, років.

В’ячеслав Усков, за його ж словами, очікував від нас, журналістів, «гострих запитань», готувався говорити відверто щодо усіх «кляуз», якими були переповнені соцмережі, але ми, без домовленостей, хотіли говорити про те, яким театр є наразі та яким він буде вже у 2020 році. Напевно, такою є потреба часу або й наша, глядацька, потреба…

Як зазначив в.о. директора, художнього керівника, останні пів року стали найважчими для театру, адже довелося знову відбудовувати, відновлювати та налагоджувати театральну структуру, щоб вийти на достатній рівень.

– Головне, ми робили все можливе, щоб глядач не відчував різниці, не був розчарованим, – запевнив В’ячеслав Усков і пообіцяв, що усі недопрацювання 2019 року обов’язково виправлять до завершення нинішнього театрального сезону.

У Новий рік без фінансових складнощів

За словами в.о. директора, художнього керівника театру, наразі вдалося розрахуватися з усіма боргами, які накопичилися у першому півріччі, погасити всі заборгованості перед фіскальною службою, які з’явилися через несплату податків за попереднього керівника.

– Коли я очолив театр влітку цього року, на спецрахунку було 60 грн, хоча зазвичай у цей час знаходилося до 2 млн грн, залишилися кошти лише на липневу зарплату.

Проте за допомогою депутатів обласної ради питання вдалося вирішити – кошти на сесії виділили, усі зарплати закрили, ми вирішили проблему з оплатою квартир артистів. І сьогодні я можу з упевненістю говорити, що у 2020 році ми будемо не виживати, а працювати і розвиватися. Тим більше, що повертається справжня театральна атмосфера, творчість і бажання працювати у акторів, і це мене сердечно радує, – сказав В’ячеслав Усков.

Кадрові питання – позитивна динаміка

Наприкінці минулого сезону у складі театральної трупи залишилося лише 3 пари артистів балету, а от сьогодні штат укомплектований повністю – плюс 6 артистів балету.

– Склад дуже хороший, схожий на перший – зірковий за майстерністю та ставленням до роботи, – зазначив В’ячеслав Усков і додав, що всі українські театри відчувають сьогодні плинність кадрів через низькі заробітні плати. За його словами, раніше «на заробітки» за кордон їхали артисти балету, музиканти, а тепер і артисти драми, які вимушені працювати аніматорами.

– Пам’ятаєте, у 2014 році театр уклав договори з вищими навчальними закладами, працював із студентами, запрошував їх на практику та роботу, але впродовж останніх декількох років така співпраця припинилася в силу певних обставин. Я радий, що сьогодні вона знову налагоджується. Цього року ми практично оновили балет, але не збираємося зупинятися, – наголосив В’ячеслав Усков. А це значить, додамо ми, що у нас з’явилася надія, що колектив саксаганців знову поповнюватиметься молодими артистами.

Також колектив театру ім. Саксаганського вже цього року став більшим за рахунок 7 нових акторів драми (до речі, активно набирають жінок, тому що наразі чоловіків-акторів більше), 2 артистів-вокалістів, у повному складі повернувся оркестр, працює перспективний режисер Вікторія Шевченко.

Репертуар потребує оновлення

Наразі у репертуарі театру 48 вистав, проте планується, що після 1 кварталу 2020 року їх буде 60. За словами головного режисера Дениса Фридинського, чинний репертуар застарів, а тому робота буде спрямована на його оновлення.

Серед мінусів – цього року зіграли менше вистав, ніж зазвичай, небагато було і прем’єр. Дві проти звичних 8-10 – це «Моя чарівна леді» та «Потрібен брехун», останню виставу довелося готувати заново, тому що повністю оновився склад виконавців.

Серед плюсів – з серпня 2019 року у театрі активно відновлювали чинний репертуар – наразі працюють над виставами «Хто кому Рабинович», «Пошилися в дурні», «Дерева помирають стоячи», створили нову програму «Україна – Польща: транзит», новорічне гранд-шоу.

Наразі театр відчуває дефіцит репертуару, а це значить, що в основному будуть ставити прем’єри, проте всі називати на пресконференції не стали, щоб зберегти інтригу.

Уже 25 січня відбудеться прем’єра вистави «Приборкання норовливої» (режисер Вікторія Шевченко), згодом «Лимерівна», «Три товариша», «Мадемуазель Нітуш», а також особлива концертна програма для молоді.

Серед досягнень також те, що у вересні 2019-го театр вперше взяв участь у фестивалі «Коломийські представлення» з виставою «Примадонни», отримав високу оцінку журі. Був у Львові на Міжнародному дитячому фестивалі, де показував казку «Король Лев», яка у 2019 році стала лауреатом премії Лесі Українки.

Планується, що участь у різного роду фестивалях у 2020 році буде більш активною.

Поліпшення та оновлення матеріально-технічної бази театру

Як зазначив заступник директора з художньо-постановочної частини Володимир Троєглазов, який керує технічною службою пів року, наразі вдалося майже повністю укомплектувати службу кадрами. Проте досі не вистачає звукорежисерів і художників з освітлення, в основному тому, що професійні заклади освіти в Україні набирають все менше студентів на такі спеціальності через низький рівень цікавості до професії з боку абітурієнтів.

– Доводиться навчати спеціалістів на місці роботи, але в наших планах укласти договори з білоцерківськими професійними училищами для підготовки таких студентів. Ми змогли би брати їх на практику, а потім працевлаштовувати, – зазначив Володимир Троєглазов. Він також додав, що безперечним позитивом року є те, що вдалося власним коштом закупили додаткове світлове та нове звукове обладнання.

«Усі квитки продано»

За словами заступника директора по глядачу Дмитра Красікова, незважаючи на всі проблеми театру, результати року досить продуктивні – глядач, як і раніше, йде на вистави, квитків не вистачає, а тому було прийнято рішення будувати репертуарний план поквартально. Що дасть можливість білоцерківцям і мешканцям навколишніх населених пунктів купувати квитки заздалегідь і з меншими витратами часу.

Щодо продажу квитків через Інтернет, то через Karabas їх більше не розповсюджують через неефективність продажів, проте обіцяють зробити таку можливість на офіційному сайті театру, тому що у цьому дійсно відчувається потреба.

Плани-2020

Амбітні – поїздка в Америку з гастролями, швидше, в квітні, можливі гастролі і у Фінляндію.

Звичайно, планується гастрольна діяльність по Київській області, а також по Україні, у театрі уже розробили план.

Спортивні – відновлена футбольна команда театру має взяти участь у перших змаганнях, які відбудуться в лютому 2020 року. За словами В’ячеслава Ускова, заняття футболом, командною грою – майже акторський тренінг, адже у грі відбувається налагодження партнерських стосунків між акторами, вміння працювати в команді тощо.

Технічні – закупити LED-екран для сцени, щоб створити додатковий ефект глибини.

Звичайно, говорили під час пресконференції і про «Новий театр», і про можливу конкуренцію з його боку. Як зазначив В’ячеслав Усков, «новий» театр для білоцерківців – це лише найманий київський колектив театру мюзиклу «Комільфо», який існує з 2008 року, має власного директора і головного режисера.

– Просто не потрібно вводити в оману людей, варто називати речі справжніми іменами, не можна запрошених акторів називати «своїм» «новим театром», це просто гастрольна діяльність, – наголосив В’ячеслав Усков. А також визнав, що він зовсім не проти, якщо в місті з’явиться потужний конкурент, тому що це сприятиме підвищенню якості роботи колективів, а також обізнаності білоцерківців у театральному мистецтві, а це, звичайно, беззаперечний позитив.

Щодо вражень від новорічного гранд-шоу, то ми його ще не бачили, проте читали схвальні відгуки у соцмережі. І оскільки ліпше побачити на власні очі, ніж почути, то до зустрічі у театрі і Happy New Year.