Володимир Хмурич: «Основними резидентами індустріального парку «Біла Церква» будуть компанії, орієнтовані на імпортозаміщення»

Кілька місяців тому розпочав роботу завод Plank Electrotechnic – перше виробництво на території індустріального парку «Біла Церква». 25 червня було закладено будівництво заводу з виготовлення композиту «Армастар». Також планується, що компанія ТОВ «Волиця-Агро» побудує на території парку сучасний логістичний комплекс зі зберігання та переробки зернових.
Лада ЗАВІРУХА
Отже, про те, як залучити інвесторів, і хто може стати резидентами індустріального парку «Біла Церква», розповів виконавчий директор Володимир Хмурич.
 
– Володимире Романовичу, не секрет, що від індустріальних парків очікують, що вони стануть панацеєю економіки, зможуть залучити іноземні інвестиції і пожвавити інноваціями промисловість. Але перший ваш резидент, Plank Electrotechnic – власна інвестиція. Чому наважилися саме на такий крок?
– Ми розуміємо необхідність власних інвестицій, адже тільки конкретні, успішні, діючі виробництва змінять сприйняття нашого ринку. Тому рухаємося на B2B-принципах і орієнтуємося на клієнтів. Так і виник проєкт «пластикового» кластеру: команда довела його доцільність, акціонер погодився, знайшли партнерів.
У цьому кластері з’являться виробництва, які використовують усі три основні види переробки пластмас – інжекцію (методом формування в пресформах під тиском), екструзію (процедура формування виробу шляхом продавлювання крізь формуючий канал) і пултрузію (протяжка крізь систему філь’єр з перетином, який поступово зменшується). Plank Electrotechnic – перший етап реалізації «пластикового кластеру», на ньому впроваджується технологія інжекції. Він же перший резидент індустріального парку «Біла Церква». Хоча формально у девелопера у власності дві ділянки, розміром 24,14 га та 11,7 га. Перша внесена до реєстру Міністерства економічного розвитку і торгівлі як індустріальний парк, друга – на жаль, ні (згідно із нормами законодавства площа ділянки повинна бути більше 15 га, оформити обидві ділянки як одну не вийшло, тому що вони розділені дорогою – прим. ред.).
 
– Наскільки ділянки готові прийняти нові виробництва?
– Обидві ділянки – це землі промислового призначення, у приватній власності. Тобто для будь-якого покупця ділянку можна переоформити за день. Наразі отримано технічні умови на воду, газ і електрику, всі інженерні мережі ми підводимо за потребою.
 
– На першому із заводів Plank Electrotechnic буде задіяно близько 50 співробітників. Яку кількість робочих місць ви сподіваєтеся створити в інвестиційному парку «Біла Церква» в цілому?
– Число майбутніх робочих місць залежить від того, які ще компанії нам вдасться залучити. Наприклад, великий гравець з виробництва автозапчастин створює робоче місце на кожні 10 метрів виробничої площі. Приклад демонструють заводи на Західній Україні, де з’явилося по 5 тисяч робочих місць. Легка промисловість, обробка пластику стільки робочих місць не створять. Приблизно до 500 осіб. Тому наразі досить складно сказати, скільки нам вдасться створити робочих місць в індустріальному парку. Найважливіше те, що вони з’являться, а це поліпшить економічний клімат регіону.
 
– У чому переваги Білої Церкви в порівнянні з іншими потужними містами столичної області?
– Якщо інвестор має намір розпочати серйозний проєкт, він бере до уваги міста від ста тисяч жителів. Біла Церква має понад 200 тисяч, це трохи менше ніж у Черкасах. За кількістю населення місто можна порівняти із Житомиром або Кіровоградом. Водночас Біла Церква – це повноцінне місто, а не сателіт. Тут розташована Київська обласна торгово-промислова палата, є заклади культури обласного підпорядкування, як-от Київський академічний обласний музично-драматичний театр ім. П.К. Саксаганського, комунальний заклад Київської обласної ради «Білоцерківський краєзнавчий музей», проводяться численні спортивні змагання всеукраїнського рівня, є державний дендрологічний парк НАНУ «Олександрія». Нічого подібного в жодному місті-супутнику Києва немає.
 
– Володимире Романовичу, а які загальні вимоги до резидентів?
– Ми чітко дотримуємося законодавчих норм і працюємо за запитами регіону. Саме тому на території індустріального парку «Біла Церква» не буде розташовано металургійних або хімічних підприємств. Якщо розміщатимемо харчову промисловість, то з усіма необхідними санітарними зонами. І взагалі акціонер бажає бачити тут максимально інноваційні компанії, але є реальність, можливо, ми побачимо перенесення чинних виробництв.
 
– Розкажіть, у яких виробництв більше шансів з’явитися в Білій Церкві у найближчий час?
– У нас тривають перемовини по харчовій промисловості. Дві різні вітчизняні компанії із значним досвідом роботи наразі мають бажання перемістити і розширити свої потужності. Є запит від середнього виробництва (від 5 до 10 млн доларів інвестицій, 10 га) і невеликого (до 2 млн доларів, близько 4 га).
Серед зацікавлених у розміщенні на території індустріального парку «Біла Церква» є логістика, це повинен бути роботизований склад, близько 5 тис. кв. метрів.
 
– Ці компанії орієнтуються на експорт?
– Імпортозаміщення ще довго буде основним напрямком, адже у нас в кожній галузі є ніші для вітчизняної продукції, виробленої за світовими стандартами. Проте створюватися нові потужності будуть з урахуванням можливостей експорту. Однією із причин, чому будується нове виробництво, є те, що воно відповідатиме усім сучасним стандартам.
 
– Оптимістичний прогноз – коли ці виробництва розпочнуть роботу?
– Не раніше 2020 року. Щоб побудувати будівлі під виробництво, знадобиться близько року.
 
– Перші гравці, які заходять в інвестиційний парк «Біла Церква» – вітчизняні. А наскільки активний інтерес з боку іноземців?
– Ми постійно спілкуємося з іноземцями. І, до речі, логістичний склад – спільне підприємство.
 
– До речі, які напрямки серед пропонованих іноземцями лідирують?
– Автозапчастини. Постійно спілкуємося з різними компаніями, глобальними, охочими розмістити у нас автомоти.
 
– Залучення такого гравця – великий успіх?
– З одного боку, вони привнесуть нові стандарти, створять нові робочі місця, але визнаємо, що це не супертехнологічні виробництва.
На жаль, сьогодні в Україну не будуть заходити капіталомісткі бізнеси, тому що ми зберігаємо статус країни з високими ризиками, і водночас у нас немає доступного фінансування. Тому сюди заходять бізнеси, орієнтовані на кваліфіковану, але дешеву робочу силу.
 
– В Україні з’являються нові виробництва з іноземними інвестиціями, але не в складі інвестиційних парків. У чому причина, на вашу думку?
– В Україні багато вільної землі. А преференції індустріальних парків не настільки значні, щоб стати тим фактором, який залучить підприємців саме на ці майданчики. Єдина істотна преференція – статус індустріального парку дає нульовий інфраструктурний платіж (пайовий внесок). Але зацікавлена громада ніколи не зробить максимальний, 10 відсотків, пайовий внесок, якщо ви прийдете до них створювати нові робочі місця.
 
– Із яких країн найчастіше приїжджають до вас на оглядини інвестори?
– Лідирують європейці та китайці. З КНР досить часто бувають делегації, які представляють різні галузі, значна частина – переробна харчова промисловість.
Турки на подив не активні. Ми їздили кілька разів, активно співпрацюємо з нашим посольством, проте поки зацікавленості немає. Але якщо побачать внутрішній запит ринку, то перенесуть виробництва сюди.
Будь-якому інвестору необхідно пропонувати бізнес-логіку. Наприклад, Китай. Логіка для них – якщо є орієнтоване на ринки ЄС виробництво, то з точки зору логістики, його легше розмістити в Україні з дешевою робочою силою. Для Туреччини такі аргументи не працюють. Тим більше у них ліра зараз девальвувала. До того ж, у разі легкої промисловості, вони самі вирощують бавовну, самі її переробляють, потім шиють. Логіки в перенесенні потужностей швейних виробництв в Україні вкрай мало.
До речі, з одним турецьким бізнесменом ми обговорювали запуск борошномельного виробництва. У цьому є бізнес-логіка – купувати пшеницю в Україні «з поля», а не в портах, робити борошно і продавати на схід. Це дає економію на 30-40 доларів на тонні борошна. Поки думає. Потрібно шукати з кожним інвестором саме такі, точкові речі, неочевидні.
 
– Яка бізнес-логіка найбільш поширена сьогодні?
– Повторюся: найчастіше працює основний аргумент – дешева і кваліфікована робоча сила. Для Білої Церкви заробітна плата в розмірі 300 євро – відмінна, а от уже в Києві або обласних містах ви таку персоналу запропонувати не зможете.
Сподіваюся, що українські підприємці будуть активніше займатися виробництвом. Подивіться митну базу – величезна лінійка імпорту. В Україні поки не виробляють елементарні речі: стільці, розетки, малярні валики. Можливості для розвитку промисловості величезні. А тому Україні дуже потрібно замістити імпорт на сучасний якісний вітчизняний товар.