Володимир Хмурич: «Я прагну, щоб білоцерківці пишалися тим, що в Білій Церкві є індустріальний парк»

Робота індустріального парку «Біла Церква», який з’явився в місті нещодавно, вже стала основою справжнього прориву інноваційного ринку не лише області, а всієї України. Тому «Тиждень» вирішив поцікавитися про підприємство у його директора Володимира Хмурича, який називає парк точкою зростання в регіоні, а Білу Церкву вважає ідеальним місцем для промислового розвитку.

Лада ЗАВІРУХА

– Володимире Романовичу, як з’явилася ідея створення індустріального парку? Чому була обрана саме така форма організації бізнесу?

– У нас в компанії є хороша традиція – весь топ-менеджмент приблизно раз на рік виїжджає в якусь країну з робочим візитом, щоб ознайомитися зі звичаями та перейняти досвід. Тут не йдеться про відпочинок, це робота з 8-ї до 20-ї щодня.

Ми зустрічаємося з місцевими бізнесменами, відвідуємо лекції в університеті, слухаємо промови місцевих політиків. Наше завдання – подивитися, чим живе певна країна, визначити позитиви і негативи, та головне – з’ясувати, що ми можемо перейняти для України.

– І давно існує така практика чи традиція, як ви висловилися?

– Так, наприклад, приблизно три-чотири роки тому ми активно відвідували країни, які наразі розвиваються, – Туреччину, Китай, Польщу. 20-30 років тому це були бідні країни, за багатьма показниками бідніші, ніж Україна нині, проте за останні роки вони зробили справжній економічний прорив. Реальне економічне диво.

Наприклад, в Китаї, де були рисові поля, через 30 років з’явилися колії швидкісного потягу. А на пустирях в Туреччині – десятки заводів, які виробляють супертехнологічне обладнання.

Чесно кажучи, нас це вразило. З’ясовується, за 20-30 років можна зробити економічне диво. І можна стати за бажання світовим економічним лідером, як, наприклад, Китай.

Ми побачили, що ці країни, працюючи над власним розвитком, робили потужну ставку на виробництво. Вони ухвалили рішення не купувати за кордоном готову продукцію, а виробляти її самостійно. Напевне, і вони багато не знали та не вміли, проте вирішили вчитися, набиратися досвіду, хай і копіювати, проте переймати нові технології, а потім і додавати власне, в результаті – робити краще. І це постійний рух вперед.

– Отже, створення індустріального парку – це запозичення корисного та успішного досвіду?

– Так, це розумно. Ми подумали: навіщо придумувати велосипед, потрібно і в Україні запроваджувати створення індустріальних парків. Тим більше, що в нашій країні набагато ліпші умови, ніж у Китаї 30 років тому. У нас є якісна база, яка залишилася в спадок від СРСР. Щоправда ми її занедбали, проте є досвідчені люди та розвинена інфраструктура, яку варто доінвестувати, реанімувати, розвивати.

Ми вирішили продемонструвати, що створення індустріального парку в Україні – це шлях до розвитку, що це можливо. Тим більше, що індустріальний парк – це точка регіонального зростання.

– Володимире, поясніть, будь ласка, чому?

– Звичайно, ось дивіться, створюючи інфраструктуру для бізнесу, ми даємо йому можливості в остаточному результаті попрацювати задля поліпшення умов життя мешканців регіону. Для них будуть створювати певні блага, оскільки розвиватиметься бізнес, а значить, працівники отримуватимуть високі заробітні плати, зростуть надходження до бюджету, відповідно, можна буде вкладати більше коштів у розвиток регіону. У цьому і полягає головне завдання індустріального парку. І саме на це робиться ставка.

– Чому для реалізації проєкту було обрано саме Білу Церкву? Ви неодноразово в інтерв’ю говорили про зручну логістику, близькість до столиці та наявність людського ресурсу, проте все-таки, чому наше місто?

– Я вважаю, що для промислового розвитку Біла Церква – ідеальне місце. Воно стало промисловим містом ще за часів СРСР, а тому тут залишилася розгалужена інфраструктура, кваліфіковані спеціалісти з величезним досвідом роботи на промислових гігантах СРСР. І це суперважливий критерій для виробництва, адже хороший спеціаліст нині на вагу золота.

І в цьому плані Біла Церква дуже приваблива, я вважаю, навіть недооцінена ринком та інвесторами, а тому зоряний час міста над Россю ще попереду.

– Отже, індустріальний парк «Біла Церква» існує 2 роки. Темпи розвитку відповідають запланованим?

– Так, абсолютно. Впродовж першого року ми проводили підготовчі роботи (земельні ділянки, інфраструктуру), на другий – розпочався активний маркетинг, робота з інвесторами, залучення резидентів. На сьогодні їх уже 5, а тому можу стверджувати, що ми рухаємося за планом.

– До речі, а серед чинних резидентів лише українські компанії?

– Наразі лише українські, проте наша мета – залучити іноземні компанії. Для нас це можливість не лише отримати інвестиції, а ще й нові знання: наші робітники навчаться, як працювати згідно із західними стандартами, з новими технологіями (зокрема управлінськими), а потім понесуть такі навички далі, на нові виробництва, де вони працюватимуть. Тому для нас дуже важливо, щоб в індустріальному парку та в Білій Церкві обов’язково були іноземні інвестори.

– А до майбутніх резидентів є якісь вимоги, чи будь-хто має можливість працювати з вами?

– Ми маємо до резидента дві основні вимоги: по-перше, щоб він не забруднював навколишнє середовище, адже усім нам жити у цьому регіоні; по-друге, він має дотримуватися вимог охорони праці.

Індустріальний парк «Біла Церква» – це не лише бізнес-проєкт, він повинен дати користь громаді, стати точкою зростання і для неї. Він має бути джерелом позитиву, а не проблем.

Я прагну, щоб білоцерківці пишалися тим, що в Білій Церкві є індустріальний парк.

– Залучення нового резидента, яким стала компанія «Нової Пошти» – це значний успіх для індустріального парку?

– Так, це видатний успіх. Для нас це свідчення того, що ми корисні нашим резидентам. Адже «Нова Пошта» – це вибагливий клієнт, ключова компанія в Україні, дуже успішна, з нею хочуть співпрацювати. Для нас – це відзнака, адже тут повірили, що ми виконаємо всі вимоги.

«Нова Пошта» важлива для нас ще й тому, що це логістична компанія, яка займається поштовими відправленнями. Водночас вона працює не лише з фізичними особами, а також із бізнесом. А це безперечний позитив для резидентів індустріального парку, тому що вони зможуть користуватися терміналом для відправлення власної продукції.

Тут уже можна говорити про кластерізацію. Резиденти будуть приходити в парк не лише тому, що тут є земля та інфраструктура, а уже є компанії, з якими можна створювати синергію, і це також допомагатиме у роботі.

– Тобто індустріальний парк працює за принципом «все для зручності клієнта»?

– Безумовно. Я би навіть порівняв це з ефектом сніжного кома – якомога більше резидентів працюватиме на території індустріального парку, тим більше послуг і можливостей для їхнього функціонування та розвитку, тобто вже йдеться про створення певної екосистеми.

Наприклад, підприємство виробляє певну продукцію, яку потрібно відвантажувати. Це можна робити навіть у посилках. І з території індустріального парку не потрібно задля цього далеко йти чи їхати – термінал приймає посилки поруч. Це суперзручно!

– Володимире, а скільки робочих місць уже створено на території індустріального парку «Біла Церква», і скільки планується створити взагалі?

– Індустріальний парк «Біла Церква» орієнтований на середні підприємства, а це в сучасному світі – 200-500 працівників, тому що наразі ми маємо справу із автоматизованим виробництвом.

Парк має 2 ділянки землі, загалом 70 гектарів, на яких розрахунково має з’явитися 30 підприємств, тому в перспективі може бути працевлаштовано близько 15 тис. осіб.

На сьогодні у нас 5 резидентів, якщо вони найматимуть в середньому 50-100 працівників, це значить, що вже створюється близько 500 робочих місць. Я стверджую так тому, що деякі об’єкти перебувають на стадії будівництва.

– До речі, у 2018 році в індустріальному парку «Біла Церква» на оглядинах двічі побували китайці. Якими були результати візиту?

– У нас є конкретні домовленості з однією китайською компанією, вона планує будувати тут виробництво. Єдине, що в Китаї наразі форс-мажор, і це справжня проблема, судячи з того, про що говорять китайські колеги. Тому, на жаль, на незрозумілий час таке рішення буде відкладене.

– На початку 2019 року під час обласного інвестиційного форуму «Київщина інвестиційна» ви прогнозували, що 2019 рік стане непростим як в економічному, так і в політичному планах. Ваші прогнози справдилися?

– На щастя не здійснилися! Адже 2019 рік був доволі вдалим для України: ми подолали президентські та парламентські вибори без конфліктів, відповідно, це не мало вплив на українську економіку. Більше того, це було прийнято позитивно всім світом.

Тепер ми маємо іншу «проблему» – у нас досить дорога гривня. Я особисто цього не очікував, як і всі мої знайомі. Просто Україна стала привабливою для іноземних інвесторів, вони довіряють нам кошти, інвестують валюту, відповідно гривня стає дорожчою.

Отже, 2019 рік я вважаю успішним, позитивним. Закладений хороший фундамент на майбутнє, а значить, ми рухаємося у правильному напрямку.

– З середини 2016 року ви понад рік працювали заступником міського голови. Як би ви могли наразі охарактеризувати наше місто з огляду на отриманий досвід? Чому воно таке привабливе для політиків і бізнесменів?

– Тут є декілька факторів. По-перше, Біла Церква відносно велике місто, у якому проживає більше 200 тис. жителів, серед них є висококваліфіковані технічні кадри: інженери, технологи, оператори верстатів, управлінці тощо. По-друге, місто розташовано близько до столиці, а отже можна запрошувати на роботу потужних фахівців із Києва. Крім того, столиця – це величезний споживчий ринок. Тому не дивно, що у Білій Церкві розвинений меблевий кластер. По-третє, Біла Церква – історичне місто, яке має чудовий дендропарк «Олександрія». А тому в туристичному плані місто дуже недооцінене та потребує роботи в цьому ключі.

– Досвід заступника міського голови допоміг вам надалі, на посаді директора індустріального парку «Біла Церква»?

– Я дуже радий, що отримав такий досвід, тому що індустріальний парк і місто взаємопов’язані, вони повинні розвиватися разом.

От, наприклад, приїжджає іноземний інвестор в Білу Церкву, ми пропонуємо йому місце в індустріальному парку під будівництво виробництва. Але він розуміє, що у місто має переїхати його персонал, а тому важливо, щоб воно було комфортним для життя – з хорошою інфраструктурою, контрольованою криміногенною ситуацією, розвиненим культурним життям тощо. Саме тому стан розвитку міста дуже важливий для успіху роботи індустріального парку. З іншого боку, парк – це інтегральна частина міста, тут наймають людей на роботу на підприємства, тому в місті мають бути розвинені галузі освіти та охорони здоров’я. Отже, місто і парк мають перебувати у постійному балансі.

І саме це я зрозумів, коли працював у міській раді – у міста є всі можливості для розвитку, головне – бажання та воля керівництва.

– І насамкінець, які плани на майбутнє? На реалізацію яких проєктів варто очікувати в подальшому?

– У мене є мрія – створити в індустріальному парку «Біла Церква» кластери – об’єднання декількох підприємств, які допомагають одне одному. Наприклад, у нас є завод з виготовлення електрофурнітури із високотехнологічного пластику, а отже, має з’явитися підприємство, яке виготовлятиме пресформи для нього, різні обслуговуючі компанії, повинен працювати трейдер, який забезпечує якісною сировиною тощо. В результаті, коли якийсь підприємець матиме потребу у відповідних виробах, він звернеться до нас, в Білу Церкву, тому що у нас все є. І така структура, створена один раз, працюватиме десятиліттями. Також і для міста – сприятиме його розвитку та інвестиційній привабливості надалі.

Отже, кластерізація – це моя мрія і те, на що ми робитимемо ставку в найближчому майбутньому.