«Земля із небом гомонить…»

У місті відбулася мандрівна виставка українських художників Анатолія Марчука та Михайла Дмитріва, яка діяла у Білоцерківському краєзнавчому музеї.
Час швидкоплинний, адже ще не так давно, 24 жовтня, відбулося відкриття виставки – вернісаж, на якому були присутні автори творів. До них можна було звернутися за мистецькими порадами і таємницями, та й просто побачити художників на власні очі.
Лада ЗАВІРУХА
Одними із організаторів виставки виступили Національна спілка художників України, Білоцерківський краєзнавчий музей і Академічна художня школа.
За словами голови Київської обласної організації НСХУ художника Олександра Дмитренка, мандрівна виставка «Земля із небом гомонить...» презентувала твори заслуженого художника України Анатолія Марчука у техніках олійного живопису, акварелі та офорту. Тут же були представлені скульптурні композиції творчого побратима художника, лауреата та дипломанта міжнародних конкурсів Михайла Дмитріва.

– Об’єднує двох майстрів робота над спільними проєктами. Вони неодноразово організовували пленери, симпозіуми та літературно-мистецькі свята і брали участь у багатьох мистецьких виставках. Ось тепер ці знані майстри пропонують глядачам новий проєкт, – сказав під час відкриття виставки Олександр Дмитренко.
Мистецька виставка з величезним успіхом була представлена у містах України, зокрема у Києві, Чернігові, Каневі, Черкасах і в Макарівській картинній галереї.
На виставці експоновано близько 100 творів майстра пензля Анатолія Марчука, серед яких двадцять нових творів представлених вперше. Після закриття у Білій Церкві виставка мандруватиме іншими містами України. Уже є домовленості із Одесою, Львовом, Сумами, Житомиром.
Додамо лише, що під час роботи виставки митці давали творчі уроки та проводили майстер-класи для білоцерківських художників і учнів шкіл мистецтв.
 

Анатолій Марчук, митець відомий не лише в Україні, а й в Європі.
Батько Петро Марчук викладав математику в сільській школі, захоплювався малюванням, був художником-аматором.
Анатолій Марчук народився 1 січня 1956 року в с. Весела Слобода Макарівського району Київської області.
З 1973 по 1979 рр. навчався в образотворчій студії Київського Жовтневого палацу (нині  Міжнародний центр культури і мистецтв), удосконалював майстерність у приватній школі Віктора Зарецького, закінчив майстерню книжкової графіки професора Василя Чебаника, навчався в Київському державному художньому інституті (нині Національна академія мистецтв та архітектури).
У 1985 році у Москві Анатолій Марчук був нагороджений дипломом ІІ Міжнародного конкурсу плаката. У 1995 році одержав диплом виставки «Україна-95» у Мюнхені. У 2002 та 2006 роках ставав лауреатом Міжнародної виставки «Львівський осінній салон «Високий замок», у 2002 році отримав другу премію цього престижного салону, в якому брали участь художники з 25 країн світу та Європи.
У 2016 році нагороджений срібною медаллю Національної академії мистецтв України.
Як академік Української академії геральдики створив герби та прапори 45 територіальних громад Макарівського району, художньо оформив 10 книжок про рідний край.
Взяв участь у більше ніж 200 виставках в Україні та за кордоном, понад півсотні із них – персональні. Твори художника зберігаються у 55 провідних музеях України та світу, а також у приватних колекціях.
Батько Петро Марчук викладав математику в сільській школі, захоплювався малюванням, був художником-аматором.
Анатолій Марчук народився 1 січня 1956 року в с. Весела Слобода Макарівського району Київської області.
З 1973 по 1979 рр. навчався в образотворчій студії Київського Жовтневого палацу (нині  Міжнародний центр культури і мистецтв), удосконалював майстерність у приватній школі Віктора Зарецького, закінчив майстерню книжкової графіки професора Василя Чебаника, навчався в Київському державному художньому інституті (нині Національна академія мистецтв та архітектури). 
Анатолій Марчук
"У пейзажах я свідомо не малюю людину, як і її творінь. Просто хочу, щоб глядач, зупинившись перед картиною, бодай на мить відчув подих вічності, вловив глибинним зором відблиск того, що було до нас і що буде після нас."

Михайло Дмитрів, український скульптор, архітектор і дизайнер
Лауреат і дипломант міжнародних конкурсів, творчий побратим Анатолія Марчука.
Народився 25 травня 1950 року в с. Вовчухи Городоцького району Львівської області, батько був учителем, мати – швачкою, мала акторський талант, виступала у сільському театрі.
З 1965 року Михайло Дмитрів навчався у Львівській дитячій художній студії та вечірній школі. З 1967 по 1971 рр. – студент Львівського державного училища прикладного мистецтва ім. Івана Труша, закінчив із відзнакою державної комісії.
Під час служби в лавах Радянської армії Михайло Дмитрів був начальником музею Прикарпатського воєнного округу, відвідував студію «Каменяр» при університеті ім. І.Франка, навчався на скульптурному факультеті.
У 1979 році закінчив Київський державний художній інститут (нині Національна академія мистецтв та архітектури), був редактором газети факультету «Скульптор». Наприкінці 80-х років працював у телепресрекламі м. Київ, учителював.
Від 1993 року – голова Малоснітинського осередку товариства «Просвіта імені Тараса Шевченка» Фастівського району Київської області, а також керівник дитячої художньої студії образотворчого мистецтва «Каменяр». Учасник різноманітних виставок і симпозіумів зі скульптури. Його роботи зберігаються у музеях України та світу, а скульптурні композиції прикрашають площі українських міст і сіл.
Автор прапора та герба Фастівського району та гербів і прапорів 25 сільських рад району.
Співпрацює з благодійним фондом пам’яті Небесної Сотні, брав участь у створенні пам’ятного знаку у вигляді райської яблуні.