ЗГУБНІ ЗВИЧКИ ПАРКУ КУЛЬТУРИ

У парку культури діти можуть повчитися як пити пиво, курити кальян та  покататися на старих атракціонах.

Людмила ПОЛЯХ

«Не заважайте нам працювати!»

Парк культури та відпочинку ім. Т.Шевченка (колишня назва ім. Г.Петровського) був відкритий у  травні 1924 року на території скверу, розбитого ще за часів графів Браницьких. Офіційною датою заснування парку вважається 1932 рік. Після Другої світової війни почалася активна відбудова парку: діяло два літніх кінотеатри, читальня, торговельний павільйон, танцювальний майданчик, атракціони, тир, фонтан. У 1950-1970-х рр. по вихідних грав військовий духовий оркестр.

У 2003 року міський парк культури та відпочинку було перейменовано на честь Т.Г. Шевченка, а у жовтні 2010 р. в північно-західній частині парку культури біля каштану, висадженого у 1997 році П.Р. Поповичем, відкрито меморіальний знак Героям космосу. Офіційно територія парку займає 5,2 га, скільки ж насправді – наразі невідомо. Адже нинішнє керівництво парку в особі директор Володимира Грибовського відмовляється спілкуватися як з журналістами, так і з місцевими депутатами.

Редакція газети «Тиждень» звернулася до керівництва парку із письмовим запитом про надання інформації щодо кількості атракціонів у парку, їхнього технічного стану та безпечності експлуатації, а також щодо того, які напої продаватимуться у новоствореному кафе на території парку. Реакція працівників парку, а вони представилися бухгалтерами, вразила: жіночки кричали, що своїми запитами  ми заважаємо їм працювати, заявляли, що наші питання неправомірні та погодилися взяти запит лише після згоди директора парку.

Запит надійшов до парку 12 червня. Станом на 1 серпня жодної відповіді від керівництва парку редакція не отримала. Хоча законодавство відводить на відповідь максимум 20 днів. Що ж, не будемо заважати працівникам парку Шевченка та проаналізуємо результати їхньої праці самостійно.

Атракціони: безпечно кататися чи ні?

Безпечність атракціонів раніше перевіряв Держпромнагляд. На місце виїжджала спеціальна комісія і дозвіл надавався винятково після ретельного огляду атракціону. Нині таку функцію покладено на Держпраці. Редакція газети «Тиждень» звернулася до Головного управління Держпраці у Київській області з проханням проінформувати, коли проводилися перевірки безпечності атракціонів у парку ім. Т.Шевченка та які результати цих перевірок, якщо такі відбувалися.

Наразі законодавство передбачає, що перевірки мають проводитися один раз на 2 роки і щороку відбуватися технічний нагляд. Також на кожен атракціон повинен бути журнал перевірок, де механік має щодня записувати результати огляду атракціону. Кожен відвідувач парку має право вимагати в адміністрації такий журнал перевірок. Та чи дотримується таких вимог керівництво КП «Парк культури та відпочинку ім. Т.Шевченка»,  невідомо, адже директор відмовляється з нами спілкуватися. Тож дочекаємося відповіді Держпраці та обов’язково проінформуємо вас, шановні читачі, чи безпечні атракціони  за висновками спеціалістів. А поки що ви оцінюйте безпеку гойдалок, потягів, «дзвіночків» та «сонечків» самостійно.

Колишній директор парку Сергій Істомін розповів газеті «Тиждень», що у 2015 році вдалося відремонтувати 10 атракціонів з 11 існуючих на території «А» (центральна частина парку), на території «Б» були не відремонтовані атракціони, які нинішнє керівництво парку просто зрізало на металобрухт. «У 2015 році ми за договором технагляду працювали у відповідності до норм контролю за атракціонами. Атракціони були безпечні. У 2016 році жодного технічного нагляду жодна ліцензійна компанія не здійснювала. Тобто діти катаються на свій страх і ризик», – запевняє Сергій Істомін.

На початку літа  2016 року  Володимир Грибовський повідомив, що не виявив технічної документації на 13 атракціонів, тому не може їх запустити та просив надати 160 тис. грн на відновлення документації та ще 60 тис. грн на діагностику обладнання. Варто нагадати, що попередній керівник парку Сергій Істомін звільнився наприкінці 2015 року. До 1 квітня 2016 року тимчасовим керівником парку був призначений родич Геннадія Дикого та його бізнес-партнер Юрій Агалієв, який до передачі парку під керівництво Володимира Грибовського не заявляв, що на атракціони немає документації. Утім, як ми бачимо, деякі атракціони працюють. З документами чи ні?

Самозахоплення землі: покарали штрафом у 37 грн

Ще один скандал стався у квітні 2017 року, коли парк ім. Т.Шевченка самовільно захопив територію біля пам’ятника Богдану Хмельницькому. Тоді було спиляно дерева та залито фундамент на зеленій зоні скверу, де потім з’явилися тимчасові атракціони. З часом з’ясувалося, що ця земельна ділянка не належить парку, а є у комунальній власності, жодних дозволів на її оренду парк не отримував. Незаконність споруди визнав і директор парку Шевченка Володимир Грибовський, і міський голова Геннадій Дикий, і відділ Держархбудконтролю. «Батьки неодноразово зверталися до нас з пропозицією поставити в парку більше атракціонів у тінистій зоні. Земельна ділянка біля пам’ятника Богдану Хмельницькому дійсно юридично не належить парку, але ми вже розпочали роботу з розширення меж парку, адже ми косимо траву на цій ділянці. Ми пішли на певні порушення закону, проте винятково для того, щоб по максимуму використати теплий період року», – сказав Володимир Грибовський. На засіданні Громадської ради при виконкомі БМР Володимир Грибовський повідомляв, що атракціони  взято в оренду у ФОП Сапрун Людмили Миколаївни. За яку суму парк орендує атракціони, не відомо.

Урешті-решт у вересні 2017 року члени виконкому Білоцерківської міської ради затвердили акт про визначення збитків від самовільного захоплення земельної ділянки біля пам’ятника Б.Хмельницькому та будівництва там атракціонів. Збитки склали… аж 37,49 грн! А відділ Держархбудконтролю зобов’язав демонтувати незаконні атракціони до листопада 2017 року, тобто по завершенню сезону. А вже у серпні 2017 року міськрада надала договір  сервітуту парку Шевченка на земельну ділянку під розміщення дитячих атракціонів терміном на 3 роки.  Так, самозахоплення землі у центрі міста комунальним підприємством, фактично не було покарано.

Та й не зрозуміло, чому замість того, щоб з парку прибрати старі недіючі атракціони і на їхнє місце поставити нові, керівництво парку вирішило захопити нову земельну ділянку, поставивши атракціони впритул до пам’ятника Богдану Хмельницькому, чим зіпсувало загальний вигляд цієї частини комунальної території.

Спиртні напої та кальян на території паку

Продаж пива, глінтвейну, мохіто, кальяну на території парку – це окрема історія. І розпочалася вона ще за керівництва колишнього директора парку Михайла Хоменка. Саме при ньому частину землі парку передали у власність місту, а потім на цій землі виросли три кафе «Білий кіт», «Тарасик» та «Карнавал». Всі вони належать ТОВ «Плато», керівником якого є Михайло Хоменко. Боролися депутати та міліція з цими місцями продажу пива, можна сказати, не шкодуючи сил, але все марно. Зокрема, у 2014 році тодішній начальник білоцерківської міліції Сергій Рудюк на сесії звітував депутатам щодо перевірки правомірності виділення землі, встановлення кіосків на території парку. «У нас значний обсяг роботи, доведеться вилучити велику кількість документації. На середину жовтня міліція вже зможе видати результат і направити справу до суду. Тоді вже надам повну інформацію і коментуватиму цю справу. Поки йде слідство, не можу розкривати подробиць, бо це таємниця слідства», – обіцяв депутатам начальник міліції. Нині Сергій Рудюк – член виконкому, а три кафе ТОВ «Плато» і надалі успішно продають пиво. Результати перевірки невідомі.

Згідно зі ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, розпивання спиртних напоїв на вулицях, стадіонах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та в інших громадських місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, карається штрафом. Таким чином, клієнти кафе «Карнавал» п’ють пиво, курять цигарки на літньому майданчику кафе на очах у дітей, але формально закон не порушений, адже вони за межі кафе не вийшли.

Діти та їхні батьки також можуть купити глінтвейн у дерев’яних будиночках, які у парку Шевченка встановила фірма ПП «Будмаркет», що належить родині мера Геннадія Дикого. А за бажанням можуть подивитися, як курити кальян у так званій зоні пікніка, що цьогоріч відкрили на території парку.

Ще у травні 2016 року депутати відмовилися підтримати рішення про передачу дерев'яних будиночків ПП «Будмаркет» на баланс парку ім. Шевченка, адже у деяких з них продавали глінтвейн та медовуху. Ситуація з того часу не змінилася.

Розвиток парку: красиві презентації і жодних дій

У вересні 2016 року відбулася презентація концепції сталого розвитку парку  ім. Т.Г. Шевченка, розроблена архітектурним бюро «Кульман». Проект передбачав доступність та комфортне перебування і відпочинок білоцерківців в парковій зоні упродовж всього року. І де це все? Лише на папері…

А от що вдалося втілити в життя – так це витратити 400 тис. грн з програми «Турбота», головною метою якої була допомога людям, що мають хвороби чи опинилися в складних життєвих ситуаціях, на святкування Дня визволення України від фашистських загарбників, Дня захисника України, Дня партизанської слави та інших свят. Запрошений на засідання профільної депутатської комісії у липні 2017 року начальник парку ім. Шевченка Володимир Грибовський не зміг дати чіткої відповіді, у кого ж, приміром, парк замовляв святкові обіди. Депутати навіть підготували звернення до контролюючих органів Київської області щодо перевірки можливого нецільового використання коштів, виділених за програмою «Турбота» для КП БМР «Парк культури та відпочинку ім. Т.Шевченка», але міський голова Геннадій Дикий чомусь наклав на це рішення депутатів вето. Тож доцільність витрачання 400 тис. грн так ніхто й не перевірив.

Фінансове становище парку

Керівництво парку також позичало гроші в інших комунальних підприємств. Так, у КП БМР «Кінотеатр імені О.Довженка» та КП БМР «Білоцерківський  вантажний авіаційний комплекс» парк позичив 110 тис. грн у якості поворотної фінансової допомоги. Позику вчасно повернути не вдалося. Водночас отримані кошти не особливо допомогли парку. За підсумками фінансово-господарської діяльності комунальних підприємств Білоцерківської міської ради за 2017 рік, парк закінчив 2017 рік зі збитком у 509 тис. грн.

Що закуповує парк та які його витрати, невідомо. Адже він, всупереч розпорядженню міського голови Білої Церкви, не звітує на ZvitPro з грудня 2016 року.

У червні 2018 року профільна депутатська комісія запрошували Володимира Грибовського зі звітом про діяльність парку, але він відповів листом, що не встиг підготуватися і взагалі у цієї комісії немає повноважень заслуховувати його звіт. Тому депутати вирішили запросити очільника парку прозвітувати вже на серпневій сесії, сподіваючись, що Білоцерківська міська рада в цілому буде достатньо компетентним для пана Грибовського органом.


Іван Василенко, кандидат сільськогосподарських наук, 31 рік викладав дисципліну лісівництво в БНАУ

Стан дерев у парку в цілому задовільний, проте треба прибрати сухі дерева, тополі, осики, адже це місце, де збирається багато людей і є небезпека травмування сухим гіллям перехожих. У тій частині парку, що біля танцмайданчика, слід прибрати ялинки, що всихають, а на їхньому місці висадити ялівець деревовидний і кущовий козацький. За ялиною, яку посадили під новий рік, треба спостерігати та добре поливати. Якщо й вона всохне, то краще замість неї посадити смереку, піхту чи псевдоцугу, які краще приживаються. Ялинки ж ліпше садити маленькими і брати в місцевих розсадниках. Канатні дороги впливають на стан дерев, погіршують їхнє живлення. Категорично не можна їх кріпити до сухих дерев, які можуть просто впасти.

Парку не вистачає живоплоту. Існуючий граб не має гарної форми, ліпше його замінити на спіреї чи женьшень. Проте варто пам’ятати: посадить – це не значить тикнуть в землю. Все живе потребує догляду та регулярного поливу.


Сергій Істомін, екс-директор КП «Парк культури та відпочинку ім. Т.Шевченка»

Наразі атракціони працюють без перевірок. Більше того, у деякі з них адміністрація парку вирішила внести зміни, що є особливо небезпечним на такому атракціоні, як «Вихор». Всі, напевно, пам’ятають, фото в соцмережах, на яких солдати строкової служби катаються на цьому атракціоні, випробуючи його на міцність. Є відео, як під час випробування Володимир Грибовський тікав звідти, бо боявся, що цей атракціон його знесе.

Також змінили конструктив у дитячому паровозику, тому він теж небезпечний. Під «Колесом огляду» з середини 2017 року просідає грунт,  спіралі, які тримають люльки, перетерті, а тому люльки можуть випасти. Без спеціальної перевірки як фундаменту і самого атракціону, його не можна запускати в роботу, але ж ми бачимо, що «Колесо огляду» постійно запускають. Технагляд можна робити раз на рік.  Дозвіл на запуск отримувати на 1-5 років, але вони також цього не робили.

На території «Б» парку працюють приватні атракціони без договорів оренди з парком ім. Т.Шевченка.  На їхнє установлення слід було брати погодження в міськраді та управлінні архітектури. Я у 2015 році не давав запуститися «Веселим гіркам» без документів, а нині вони працюють.  На території, яка належить «МЖК-БУД» (навпроти театру – прим. ред.) працюють дитячий потяг, карусель та інші атракціони, стан яких нікому невідомий.

Земля під кафе «Білий кіт», «Карнавал» та «Тарасик» належить громаді міста, на неї ТОВ «Плато» оформляло договір сервітуту, але вже рік чи два вони не можуть цього зробити, тим не менше все одно працюють. Геннадій Дикий ще будучи депутатом міськради приблизно у 2013 році голосував за продовження договорів сервітуту для ТОВ «Плато», якому належать ці три заклади, і де спокійно можна купити пива та випити на літньому майданчику на очах у дітей.

У 2016-2017 роках жоден атракціон чи лавку не фарбували. Адмінбудівлю відремонтували за 300 тис. грн, зробили там незрозуміло для чого душову, а от танцмайданчик та фонтан засипали будівельним сміттям.